Структура учнівського самоврядування у школі та класі.

З літературних джерел та практичної роботи шкіл слідує, що структура учнівських колективів шкіл може бути представлена в трьох варіантах:

а) представницький варіант, коли до учнівського комітету входять старости усіх класів. Така структура є оперативною, дає змогу швидко передати учнівському загалу, особливо у великій школі, сьогоденні постанови учнівського комітету, організувати будь-яку акцію, забезпечити її проведення і підводити підсумки;

б) комунарський варіант – виправдовує себе у тих школах, де запроваджено комунарську методику побудови виховного процесу. Для кожної корисної справи створюється тимчасовий штаб, або рада справи учнів, які причетні до них. Члени ради збираються, обговорюють (з участю вчителів) як залучити весь колектив школи чи групу класів до справи, дають доручення, ведуть організаторську роботу (свята, спартакіади, олімпіади, масові походи, тощо). По завершенню справи штаб самоліквідовується, на його місці виникає інша тимчасова структура для нової справи;

в) комісійний варіант, за яким на загальних зборах чи конференції обирається учнівський комітет у складі 9 – 15 осіб. Вони обирають зі свого складу голову, заступника, секретаря, решта очолює комісію, до якої кожна обирає членів з позаштатного активу, працює з ними і звітує на засіданнях учнівського комітету. Такий склад є сталим, але він може бути заформалізованим, або взагалі бездіяльним.

Усіма справами колективу учкоми керують через створені комісії: навчальну, трудову, господарську, дисципліни і порядку, санітарну, та ін.

§ навчальна (облік відвідування; керівництво роботою навчальних кабінетів, гуртків наукових товариств; організація огляду знань, підготовка та проведення олімпіад, конкурсів, предметних вечорів, тощо);

§ трудова (обладнання майстерень та кабінетів, організація таборів праці та відпочинку, організація трудових справ та ін.);

§ господарська (організація самообслуговування, облік збереження майна, дрібний і поточний ремонт, упорядкування території);

§ дисципліни та порядку (організація та контроль за чергуванням, випуск „Блискавок”, боротьба за підтримання учнями правил поведінки);

§ санітарія (виставлення оцінок за чистоту, піклування про зовнішній вигляд учнів, боротьба за дотримання санітарно-гігієнічних вимог, тощо).

Для ефективної діяльності учнівського самоврядування необхідні відповідні умови.

По-перше, подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і педагогічного керівництва ними. Воно має займатися конкретними справами, з його рішенням повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи і не вважати їх дитячими забавками.

По-друге, залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи, до боротьби з негативними явищами у середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам у виконані нових форм виховної роботи з учнями, національних традицій, включатися у виховну роботу із запобігання і подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю і наркотиків.

По-третє, надання самоврядуванню реальних прав і обов’язків. Слід чітко визначити за які ділянки шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов’язки має кожен член.

По-четверте, підбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу. Члени учнівського самоврядування мають бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обов’язків.

По-п’яте, прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільно-корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень для найактивніших учнів.

По-шосте, повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, не нав’язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування.

По-сьоме, кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчити його складній справі управління.

По-восьме,практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника на підлеглого. Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства, та ін.). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб вони постійно оновлювалися.

По-дев`яте, систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.