Розрахунок потенційної переробної спроможності сортувальної гірки.
Для оцінки конструкції запроектованої сортувальної гірки доцільно визначити її потенційні можливості по виконанню сортувальної роботи. Добова переробна здатність сортувальної гірки по розформуванню вагонів може бути розрахована як
, (7.6)
де aм - коефіцієнт, який враховує можливі перерви використання гірки, пов’язані з наявністю маршрутів, що перетинаються;
Тп - тривалість технологічних перерв роботи гірки для ремонту гіркового обладнання, зміни бригад, екіпіровки гіркових локомотивів, хв;
tг - середня тривалість гіркового технологічного інтервалу, хв;
mп - коефіцієнт, який враховує повторне сортування вагонів з гірки при закінченні формування составів;
rн - коефіцієнт надійності технічних засобів сортувальної гірки;
mв - середня кількість вагонів у составі.
Коефіцієнт aм приймається:
1) aм = 0.95 - у випадку об’єднаного для усіх напрямків парку прийому без петлевого входу до нього з напрямку, протилежного напрямку сортування, а також при розташуванні транзитного парку паралельно парку прийому і відсутності ізольованого від гірки з’єднання з локомотивним депо;
2) aм = 0.97 - у всіх інших випадках.
Для технічного обслуговування і ремонту пристроїв механізації і автоматизації, колій та інших пристроїв сортувальних гірок надаються технологічні “вікна”, тривалість яких повинна становити від 0.7 до 1.5 години. З урахуванням зміни бригад та екіпіровки локомотивів тривалість періоду Тп в (7.6) може складати від 70 до 120 хвилин на добу.
Гірковий технологічний інтервал tг являє собою середню тривалість заняття гірки операціями, пов’язаними з розформуванням одного состава. Величина tг залежить від кількості працюючих локомотивів, тривалості виконання окремих операцій та технології ії виконання. Для визначення гіркового інтервалу складається технологічний графік повного циклу роботи гірки, який дозволяє врахувати усі зв’язки між операціями. З графіка визначається тривалість циклу Tц і розраховується величина гіркового технологічного інтервалу.
Для оцінки потенційної переробної спроможності гірки (за умови достатньої кількості локомотивів) величину tг можна визначати як
tг = tр + tінт ,
де tінт - інтервал між закінченням розпуску одного состава і можливим початком розпуску наступного состава..
За даними експлуатаційних спостережень на діючих сортувальних гірках мінімальна величина tінт становить у середньому tінт = 4.0 хвилини. Тривалість розпуску состава при цьому можна розрахувати як
, хв,
де Lc - довжина состава вагонів, м;
Vор - розрахункова швидкість розпуску, м/с.
Розрахункову швидкість розпуску Vор слід визначати за даними аналізу конструкції гірки:
,
де Vomin- мінімальна швидкість розпуску, що приймається відповідно до потужності гірки;
Voрmax - максимальна розрахункова швидкість розпуску, яка визначається з допомогою (7.5).
Для підвищення переробної спроможності сортувальної гірки можуть застосовуватися наступні заходи:
- зменшення технологічних перерв Tп за рахунок скорочення часу на зміну бригад, використання підмінного локомотива під час екіпіровки основного;
- скорочення інтервалу між розпуском составів за рахунок: улаштування паралельних ходів в горловинах парку прийому, з’єднувальних колій між парками в обхід гірки, гіркового шляхопроводу; спорудження додаткових колій насуву та їх секціонування для попутного насуву составів; скорочення витрат часу на осаджування вагонів (заміна його підтягуванням з боку хвостової горловини); збільшення кількості маневрових локомотивів;
- скорочення тривалості розпуску за рахунок: застосування перемінної швидкості розпуску в залежності від довжини відчепів і маршрутів їх слідування; збільшення потужності паркової гальмової позиції; спеціалізації колій з метою збільшення ймовірності розмежування відчепів на головних розподільчих елементах.
Підвищення переробної спроможності гірки може дати також паралельний розпуск составів. У загальному випадку середня величина гіркового технологічного інтервалу при застосуванні паралельного розпуску составів на діючих сортувальних гірках може бути розрахована як
,
де 
- тривалість гіркового технологічного інтервалу відповідно для режимів послідовного і паралельного розпуску;
k - коефіцієнт паралельності розпуску;
a - коефіцієнт повторного сортування вагонів;
tп - середня тривалість заняття гірки переробкою одного состава вагонів повторного сортування з відсівних колій;
mп - середня кількість вагонів в составі повторного сортування.
Гіркові технологічні інтервали 
визначаються шляхом побудови технологічних графіків роботи гірки окремо для режимів послідовного і паралельного розпуску составів при відповідній кількості локомотивів.
Величина tп визначається як сумарна тривалість операцій заїзду локомотива на відсівні колії, витягування состава вагонів на колії насуву і його розформування.
Коефіцієнт паралельності k являє собою частку составів, які розформуються в режимі паралельного розпуску і розраховується як
,
де kmax - максимальне можливе значення коефіцієнта паралельності;
nc - загальна кількість составів, що перероблюються на гірці;
- кількість составів, що підлягають розформуванню в режимі послідовного розпуску.
Розформуванню в режимі послідовного розпуску підлягають состави зі значною (більше 20..25%) часткою вагонів перехресного (при паралельному розпуску) потоку. Величина kmax залежить від співвідношення b кількості поїздів, що прибувають відповідно з парного і непарного (вантажного і невантажного) напрямків і можуть бути розформовані в режимі паралельного розпуску:
співвідношення b 0.5 0.67 0.8 1.0
величина kmax 0.64 0.74 0.79 0.82.
Величина коефіцієнта повторного сортування a залежить від обсягів перехресних потоків, кількості колій насуву, спускних, схеми їх з’єднання і порядку їх використання, і може бути розрахована:
,
де r - коефіцієнт, величина якого залежить від конструкції колійного розвитку і технології використання колій;
bв , bн - частка вагонів перехресного потоку, які прибувають відповідно з вантажного і невантажного напрямків.
Величини bв , bн визначаються за даними натурних листів составів, що перероблюються:
,
де Nпв , Nпн - кількість вагонів перехресного потоку, що прибувають відповідно з вантажного і невантажного напрямків;
Nв , Nн - загальна кількість вагонів, які перероблюються на гірці і прибувають відповідно з вантажного і невантажного напрямків.
Величина коефіцієнта r приймається:
r = 0.5 – для гірок, на яких спускні колії з’єднані звичайними з’їздами і для паралельного розпуску використовуються крайні колії насуву;
r = 0.45 .. 0.50 – для тих же гірок і використанні для паралельного розпуску середніх колій насуву, які мають зв’язок з усіма сортувальними коліями;
r = 0.40 .. 0.45 – для гірок, на яких спускні колії з’єднані перехресним з’їздом і у передгірковій горловині парку прийому відсутні паралельні ходи, шлюзи, гірковий шляхопровід;
r = 0.35 .. 0.40 – для тих же гірок і наявності у передгірковій горловині парку прийому паралельних ходів, шлюзів чи гіркового шляхопроводу.
Дата добавления: 2015-10-19; просмотров: 1578;