Маркетингова цінова політика підприємства та її види.

Тема 8. Маркетингова цінова політика

1.Маркетингова цінова політика підприємства та її види.

2.Алгоритм маркетингового розрахунку ціни.

3.Система чинників ціноутворення. Попит та його еластичність. 4.Управління цінами підприємства. Ринкові стратегії (політики) ціноутворення.

5.Методи прямого ціноутворення, їх різновиди та характеристика. Метод простих формул. Метод „середні витрати + прибуток”. Розрахунок цін на підставі маржинальних витрат. Методика встановлення цін на підставі попиту та з урахуванням умов конкуренції. Методика розрахунку цін за географічною ознакою.

6.Непряме маркетингове ціноутворення.

7.Політика знижок.

8.Кредитна політика підприємства. Політика кондицій.

Маркетингова цінова політика підприємства та її види.

Ціна є важливим елементом маркетингу-мікс. Вона відноситься до групи контролюючих факторів і є основним показником, який визначає прибуток, в той час, як інші елементи маркетингу-мікс визначають витрати. Фірма повинна не тільки виробляти, але й збувати товар з вигодою для себе, повернути витрати та отримати прибуток. Це можливо за умов правильного вибору політики цін та методу ціноутворення.

Ринкове ціноутворення - це процес встановлення цін на товари і послуги, представлені на ринку. Ринкова ціна забезпечує динамічну рівновагу між попитом і пропозицією. У збалансованій економіці ринкова ціна відображає рівновагу між суспільною вартістю та її грошовим виразом.

Ціна – це обмінний еквівалент вартості товару або послуги виражений у грошах.

Функції ціни:

· дозволяє компенсувати у грошовій формі витрати на виробництво і просування товарів на ринок;

· визначає прибутковість продажу.

З огляду на зазначене підприємцю необхідно розуміти різницю у представленні ціни, а саме:

· для підприємців ціна як правило складається з витрат на виробництво товарів (послуг), обсягу проданих товарів (послуг) і чистого прибутку;

· для клієнтів ціна – це доступність, кількість та якість отриманих благ, задоволення потреб, а також міра порівняння товарів (послуг) між собою.

Історично ціна завжди була основним фактором, який визначає вибір покупця. Це положення залишається в силі щодо малорозвинутих країн серед малозабезпечених верст населення відносно товарів першої необхідності. В сучасних умовах на ринку споживання за допомогою ціни не можна досягти переваги над конкурентами. Ціна, в основному, є засобом, що впливає на обіг. В той же час, вибір покупця все більше визначається таким неціновим фактором маркетинг-мікс, як стимулювання збуту та організація розподілу. При цьому слід пам'ятати, що вирішальну роль продовжують відігравати ціни в аерокосмічній промисловості, нафтових компаніях та залізничному транспорті.

Цінова політика кожної фірми має свою специфіку. Її розробка, як правило, відноситься до компетенції вищих посадових осіб фірми. Але політика цін розробляється також представниками бухгалтерії, служби збуту, фінансів. Необхідно також відмітити, що успішна цінова політика повинна враховувати також психологічні фактори на ринку.

Взаємозв'язок між ціновою політикою та іншими елементами системи маркетингу проявляється у такому:

· ціни змінюються протягом ЖЦП - від високих для залучення новаторів до низьких для залучення масового ринку.

· рівень обслуговування залежить від ціни.

· групи товарів з різними цінами залучають різні сегменти ринку.

· персональний продаж вимагає гнучкої системи ціноутворення.

· суть цінової політики полягає у встановленні та управлінні цінами залежно від становища підприємства та його товару на ринку збуту.

Уся цінова політика фірми будується на основі поставлених цілей. Цілі ціноутворення формулюються безпосередньо в процесі аналізу становища фірми на ринку та загальних цілей фірми. Частіше зустрічається постановка таких цілей ціноутворення, як досягнення певної частки ринку, максимізація поточного прибутку, забезпечення лідерства по показниках якості.

Цілі ціноутворення:

· максимізація прибутку (фірма орієнтується на сьогодення і менше уваги приділяє перспективі, адже завдання ціни – забезпечити максимальний поточний прибуток);

· збільшення долі ринку (фірма знижує ціну і сподівається, що зростання обсягу збуту поліпшить її позиції на ринку і призведе до збільшення прибутків у майбутньому);

· завоювання лідерства за якістю продукції (фірма прагне запропонувати ринку найкращий товар за високою ціною, яка повинна покрити витрати на науково-дослідницькі розробки);

· забезпечення виживання фірми (ситуація на ринку дуже напружена, панує гостра конкуренція, у такій ситуації виживання важливіше за прибутковість, тому фірма звертається до програм цінових поступок, а ціни мають покривати витрати і гарантувати просте відтворення)