Аналіз стану та результатів діяльності підприємства при проведенні аудиту

Здійснюючи фінансовий аналіз звітності підприємства аудитор насамперед досліджує показники балансу, його активів і пасивів, тобто їхні статті. На підставі даних балансу і звіту про фінансові ре­зультати аудитор розраховує коефіцієнти платоспроможності і рентабельності активів і пасивів.

Вивчення структури балансу допомагає встановити, як розподі­ляються активи підприємства, зокрема запаси і дебіторська заборго­ваність, з одного боку, і як розподілені джерела цих активів між дов­гостроковими, поточними зобов'язаннями і власним капіталом - з іншого.

Аудит фінансового стану підприємства важливо починати з ви­значення платоспроможності і ліквідності. Джерелами визначення показників фінансового стану можуть бути: баланс (форма №1); звіт про фінансові результати (форма №2); дані статистичної звітності; дані оперативного обліку підприємства; додаткова інформація.

Результати аналізу повинні грунтуватися на інформації бухгал­терської звітності, достовірність якої підтверджена. Набір економіч­них показників, що характеризують фінансовий стан і активність підприємства, передбачає розрахунок таких індикаторів: фінансової стійкості, платоспроможності, ділової активності, рентабельності. Методика аналізу та послідовність: попереднє ознайомлення з результатами роботи підприємства; розрахування основних показників; порівняння розрахованих значень з нормативними;

віднесення підприємства до певного класу за фінансовим ста­ном.

Аналітична робота аудитора може передбачати: експрес-аналіз фінансового стану;

деталізований аналіз фінансового стану підприємства; попередній етап: звітність готують до подальшої аналітичної роботи -оцінюють правильність її складання, ступінь достовір­ності отриманих даних, групують окремі статті активу і па­сиву Балансу, Звіту про фінансові результати, складають ана­літичні таблиці та відбирають певні показники. Потім на підс­таві опрацьованої первинної інформації відбирають абсолютні та відносні показники, які адекватно характеризують ту чи ін­шу сторону діяльності підприємства, і визначають порядок їх­ніх розрахунків. Усі показники зводять в аналітичні таблиці відповідно до запланованих напрямів досліджень;

- аналітичний етап: визначають вид і необхідну кількість аналі­тичних таблиць, обирають методичні прийоми аналізу, форми відображення динаміки та структури досліджуваних показни­ків, проводять необхідні розрахунки;

- заключний (інтерпретаційний) етап аналізу: описують отрима­ні результати розрахунків, формують висновки, готують ана­літичні записки, коментарі, доповіді. Слід зазначити, що ре­зультати виконаних аналітичних процедур не є єдиними і безу­мовними критеріями для остаточного висновку щодо фінансо­вого стану підприємства.

Завдання експрес-аналізу полягає в простому та наочному оціню­ванні фінансового стану господарюючого суб'єкту. В рамках екс­прес-аналізу доцільно використовувати таку послідовність взаємо­пов'язаних і нескладних за структурою та кількістю показників таб­лиць:

• господарські засоби підприємства та їхня структура (містить такі показники, як величина господарських засобів в оцінці "нетто", основні засоби, нематеріальні активи, оборотні засо­би, власні оборотні засоби);

• основні засоби підприємства (наводиться вартісна оцінка осно­вних засобів, у тому числі активної їхньої частини за первісною і залишковою вартістю, частка орендованих основних засобів, коефіцієнти зносу та оновлення);

• структура та динаміка оборотних засобів підприємства (наво­диться укрупнене групування статей другого розділу балансу, а також ряд специфічних показників, таких як величина власних оборотних засобів, їх частка в покритті товарних запасів то­що);

• основні результати господарської діяльності підприємства (об­сяг товарообороту, прибуток, рентабельність, рівень валового доходу, рівень витрат обігу, фондовіддача, виробіток, показни­ки оборотності);

• ефективність використання фінансових ресурсів (містить по­казники загального обсягу фінансових ресурсів, в тому числі вла­сних, залучених ресурсів, рентабельність авансованого капіталу, рентабельність власного капіталу тощо).

Експрес-аналіз може завершуватися висновком про доцільність чи необхідність більш глибокого та деталізованого аналізу фі­нансових результатів і фінансового стану.

Деталізований аналіз фінансового стану є детальнішою характе­ристикою майнового та фінансового стану підприємства, результатів діяльності в звітному періоді, а також прогнозування його розвитку на перспективу. Він конкретизує, доповнює та розширює окремі процедури експрес-аналізу, при цьому ступінь деталізації залежить від потреб користувачів. У загальному вигляді програма поглибле­ного аналізу відповідає представленій схемі (табл. 2.1), але акценти можуть бути зміщені в сторону того або іншого розділу.

Таблиця 2.1.

Приблизний порядок проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства

Питання для самоконтролю:

1. Яка мета аудиту фінансової звітності?

2. Який порядок плдання та оприлюднення фінансової звітності?

3. Яка послідовність аудиту показників фінансової звітності?

4. Яким якісним характеристикам повинна відповідати фінансова звітність та підтвердження яких з них належить до компетенції аудитора?

5. За якими аспектами аудитор оцінює залишки на початок періоду?

6. Які основні вимоги до методики дослідження фінансової звітності?

7. Які причини виникнення помилок у фінансових звітах?

8. Назвіть основні елементи програм аудиту за окремими напрямами перевірки фінансової звітності.

9. Які методики економічного і фінансового аналізу застосовуються в аудиті?

10. Що є інформаційною базою аудиту облікової політики підприємства?

11. Яку інформацію може одержати аудитор, аналізуючи облікову політику підприємства?

12. Які формулювання використовує аудитор для висловлення думки щодо фінансової звітності клієнта?

13. Чим зумовлена необхідність проведення інвентаризації в ході аудиту та присутність при її проведенні аудитора?

14. За якими параметрами здійснюється економічний і фінансовий аналіз при перевірці фінансової звітності?