Біологічний нейрон

Нервова система й мозок людини складаються з нейронів, з'єднаних між собою нервовими волокнами. Нервові волокна здатні передавати електричні імпульси між нейронами.

Нейрон (нервова клітина) є особливою біологічною клітиною, що обробляє інформацію (рис. 6.1). Він складається з тіла й відростків нервових волокон двох типів - дендритів, по яких приймаються імпульси, і єдиного аксона, по якому нейрон може передавати імпульс. Тіло нейрона включає ядро, що містить інформацію про спадкоємні властивості, та плазму, що володіє молекулярними засобами для виробництва необхідних нейрону матеріалів. Нейрон одержує сигнали (імпульси) від аксонів інших нейронів через дендрити (приймачі) та передає сигнали, які ґенерує тіло клітини, вздовж свого аксона (передавача), що наприкінці розгалужується на волокна. На закінченнях цих волокон перебувають спеціальні утворення - синапси, які впливають на силу імпульсу.

Рисунок 6.1 - Взаємозв’язок біологічних нейронів

Синапс є елементарною структурою й функціональним вузлом між двома нейронами (волокно аксона одного нейрона й дендрит іншого). Коли імпульс досягає синаптичного закінчення, вивільняються певні хімічні речовини, що називаються нейротрансмітерами. Нейротрансмітери дифундують через синаптичну щілину, збуджуючи або загальмовуючи, залежно від типу синапса, здатність нейрона-приймача ґенерувати електричні імпульси. Результативність синапса може настроюватися минаючими через нього сигналами, так що синапси можуть навчатися залежно від активності процесів, у яких вони беруть участь. Ця залежність від передісторії діє як пам'ять, що, можливо, відповідальна за пам'ять людини. Важливо зазначити, що вага синапсів може змінюватися згодом, що змінює й поведінку відповідного нейрона.