Творче мислення — це мислення, яке пов’язане зі створенням нових, оригінальних продуктів або умов праці та життєдіяльності.
Пам’ять — це система складних психічних процесів, за допомогою яких людина нагромаджує і зберігає у свідомості інформацію та відтворює її залежно від потреби.
Такими процесами пам’яті є запам’ятовування, зберігання, відтворення і забування. Ці процеси тісно пов’язані між собою, формуються і виявляються в діяльності та залежать від неї.
Запам’ятовування— це процес закріплення нового шляхом пов’язування його з раніше набутим, внаслідок чого людина збагачується новими знаннями і формами поведінки. Ефективність запам’ятовування визначається метою, мотивами і способами діяльності.
Зберігання— більш-менш тривале утримання в пам’яті інформації, знань, досвіду.
Відтворення— це процес актуалізації закріпленого раніше матеріалу і використання його в діяльності.
Забування— це ослаблення зв’язків того чи іншого матеріалу з минулим досвідом, зумовлене невикористанням цього матеріалу в діяльності. Забування, як і запам’ятовування та відтворення, має вибірковий характер. Значущий матеріал, пов’язаний з потребами та інтересами людини, з метою її діяльності, забувається повільніше. Отже, зберігання матеріалу в пам’яті визначається ступенем його участі в діяльності особистості.
Окремі види пам’яті класифікуються відповідно до таких основних критеріїв:
· за характером психічної активності, яка є провідною у діяльності;
· за характером мети діяльності;
· за тривалістю закріплення та зберігання матеріалу залежно від його ролі і місця в діяльності.
Так, за характером психічної активності в діяльності розрізняють: рухову, емоційну, образну і словесно-логічну пам’ять.
Рухова пам’ять— це запам’ятовування, зберігання і відтворення різних рухів та їх систем. Вона є основою для формування трудових навичок і забезпечує фізичну вправність людини в процесі праці.
Дата добавления: 2015-10-09; просмотров: 630;