Загальна характеристика філософії права XX століття.

Особливою рисою філософсько-правової думки XX ст. є те, що в ній немає одного генерального напряму, а існує плюралізм поглядів і тенденцій.

Виникає полеміка між позитивізмом і вченням про при­родне право (юстнатуралізмом). Істотні зміни відбувають­ся і в юридичному позитивізмі, який трансформується в неопозитивізм. У межах цього вчення про право сформу­валися і поширилися нові підходи до розуміння права (лін­гвістичний, юридично-логічний, структуралістський і деякі інші).

У сучасній філософії права помітного розвитку досяг соціологізм як спосіб розгляду права виключно в соціаль­ному контексті. В межах соціологізму право розглядається не як статичний набір норм, а як процес, як соціальна дія людей.

У сучасній західній філософсько-правовій думці все виразніше виявляються тенденції відстоювання пріоритету особистості та суб'єктивних прав.

Одна з найха­рактерніших ознак сучасної західної філософсько-право­вої думки, а саме: понятійне розмежування і критичне зіс­тавлення права і закону.

Для XX ст. і його духовної ситуації досить помітними є також ідеологічна і практична радикалізація протилеж­ностей "право — не-право", "право — свавілля", "людина — влада", "людина — колектив", "індивід — держава", пошу­ки універсальних критеріїв права тощо.