Література. Тема: Давньогерманські племена та їх мови

Лекція № 4

Тема: Давньогерманські племена та їх мови. Історія германської писемності.

Мета вивчення: ознайомити студентів з шістьма основними групами германських племен за Плінієм Старшим, класифікацією давньогерманських племінних мов, свідченнями про германські мови у дописьменний період, латинським письмом.

Література

1. Арсеньева М.Г., Балашова С.П., Берков В.П., Соловьева Л.Н. Введение в германскую филологию: Учебник для филологических факультетов. – М.: ГИС, 2000. – 314 с.

2. Берков В. П. Введение в германистику [Текст] : учеб. для ун-тов / В. П. Берков. - М. : Высш. шк., 2006. - 199, [1] с.

3. Берков В. П. Современные германские языки [Текст] : учебник / В. П. Берков. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Астрель; АСТ, 2001. - 336 с.

4. Введение в германскую филологию [Текст] : учеб. для филол. фак. / М. Г. Арсеньева [и др.]. - 4-е изд., испр. и доп. - М. : ГИС, 2003. - 318, [2] с.

5. Левицький В.В., Кійко С.В. Практикум до курсу «Вступ до германського мовознавства». – Вінниця , НОВА КНИГА, 2003. – 192 с.

6. Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця, Нова книга, 2006. – С. 10-28

7. Мейе А. Основные особенности германской группы языков: Пер. с фр. / Под ред., с предисл. и примеч. В.М. Жирмунского. Изд. 2-е, стереотипное. М.: Едиториал УРСС, 2003. – 168 с.

8. Хлебникова И.Б. Введение в германскую филологию и история английского языка (фонология, морфология): Учеб. Пособие. – 3-е изд., исправ. – М.: 2001. – 184 с.

9. Baugh, Albert C. and Thomas Cable. A History of the English Language. 5th Ed. London and New York: Routledge, Taylor and Francis Group. 2003. – 448 p.

10. Reznik, R.V. and Sorokina T.S. A History of the English Language. Moscow: Flint Publishing House. 2001. – 496 p.

11. Verba, L. History of the English Language. Vinnytsya: Nova Knyha, 2004. – 304 p.

План

1. Основні групи германських племен

2. Класифікація давньогерманських племінних мов. Латинське письмо.

Питання для самостійної роботи

1. Давньогерманські пам'ятки на основі латинської писемності давньоанглійською мовою

2. Давньогерманські пам'ятки на основі латинської писемності давньонімецькою мовою

3. Давньогерманські пам'ятки на основі латинської писемності давньосаксонською мовою

1. Основні групи германських племен. Давньогерманські мови – мови раннього Середньовіччя – поділяються на три великі гілки: 1) східну, до якої відноситься готська, 2) північну, яка містить скандинавські мови – давньопівнічну, з якої пішли давньошведська, давньонорвезька, давньоісландська і давньодатська, 3) західну, до якої входять давньоверхньонімецька, давньоанглійська, давньосаксонська, нижньофранкська і фризька (слайд 1).

Такою є класифікація тих мов, яки мали писемність і тому дійшли до нас у записах.

Германські племена об’єднувалися у великі племінні; саме ці племінні союзи перераховує у своїй класифікації Пліній. Цікаво, що у подальшому Ф.Енгельс у своїх працях «До історії давніх германців» та «Франкський діалект» повністю підтвердив цю класифікацію на базі наукового дослідження. Пліній поділяє германців на п’ять великих груп (слайд 2, карта у методичці):

1) Вінділи; сюди входили східногерманські племена: вандали, готи, бастарди, певкіни і ряд інших племен.

2) Гіллевіони – північногерманські племена, які жили у Скандинавії: свіони, дани, гаути і інші.

3) Герміони – племена, що жили на схід від Рейну: алл емани, шваби, лангобарди і інші.

4) Іствеони (ісквеони) – франкські племена, які жили за течією Рейну.

5) Інгевони (інгвеони) – англи, сакси, фризи, юти, тевтони, кімври і інші, які населяли Ютландський півострів і узбережжя Північного моря на захід від Ютландії.

П’ять перерахованих груп добре складаються у раніше зазначене поділення їх мов на три групи: вінділи – східна група, гіллевіони – північна група, герміони, ісквеони та інгевони – західна група.