Розгляд справи в засіданні суду і прийняття рішення.

Після прийняття позовної заяви до провадження господарського суду процес переходить в нову стадію — стадію підготовки справи до судового розгляду. Підготовка будь-якої справи до розгляду є обов’язковою стадією господарського процесу, причому стадією самостійною, в процесі якої закладаються засади для виконання господарським судом головних задач судочинства.

Метою підготовки справи до судового розгляду в господарському суді є створення умов, спрямованих на забезпечення правильного і своєчасного вирішення спору.

Сама підготовка справи складається з певних процесуальних дій судді. Конкретний зміст і послідовність цих дій зумовлені загальними завданнями підготовки, до яких відносяться: уточнення позовних вимог і обставин, які лежать в основі позову; визначення характеру правовідносин сторін і, відповідно, потенційного кола законодавчих актів, які мають бути застосовані при вирішенні спору; визначення можливого кола осіб, які беруть участь у справі; визначення кола доказів, необхідних для вирішення спору по суті, і забезпечення їх подання до моменту початку розгляду; повідомлення заінтересованих осіб про час і місце розгляду справи.

Необхідно відмітити, що завдання підготовки справи до судового розгляду суддя починає вирішувати вже в ході вивчення матеріалів, що надійшли. Так, вирішуючи питання про підвідомчість, необхідно визначити характер спору, з яких правовідносин він виникає, який суб’єктний склад спору, прав та інтересів яких осіб він торкається, а також з’ясувати наявність доказів дотримання досудового порядку врегулювання спору у випадках, передбачених законодавством. Всі ці документи в силу ст. 54 ГПК додаються до позовної заяви.

Згідно зі ст. 4-6 ГПК у господарських судах першої інстанції справи розглядаються суддею одноособово. Будь-яка справа, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянута колегіально у складі трьох суддів. В будь-якому випадку питання підготовки справи до судового розгляду вирішується одним суддею, але він діє від імені всього господарського суду.

Спеціальний термін підготовки справи господарським процесуальним законодавством не передбачений. Час підготовки включено в загальний термін розгляду справи. Згідно зі ст. 69 ГПК, справа повинна бути розглянута і рішення прийнято в строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Підготовка справи до судового розгляду — це діяльність не тільки суду, а й осіб, які беруть участь у справі.

З метою здійснення завдань, які стоять перед стадією підготовки справи до судового розгляду, суддя виконує певні процесуальні дії. Різноманітність дій по підготовці виключає можливість законодавчого встановлення їхнього вичерпного переліку, а визначає лише загальні напрямки дій судді та коло питань, що підлягають з’ясуванню. Суддя не обмежений у виборі дій, які можуть сприяти підготовці судового розгляду й успішному проведенню судового процесу. Тому в ст. 65 ГПК наведені лише найбільш важливі й ті, які частіше зустрічаються на практиці. Згідно з цією статтею суддя вчиняє в необхідних випадках наступні дії по підготовці справи до розгляду:

— вирішує питання щодо залучення до участі у справі іншого відповідача та виключення й заміну неналежного відповідача;

— виключає з числа відповідачів підприємства й організації, яким не було надіслано пропозицію про досудове врегулювання спору, у випадках, передбачених законодавством;

— викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться в тому самому населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з’ясовує, які матеріали можуть бути подані додатково;

— зобов’язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження;

— вирішує питання про призначення судової експертизи;

— провадить огляд і дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження;

— вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов’язковою;

— вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи;

— вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову;

— вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Вибір дій по підготовці, їх зміст і спрямованість зумовлені особливостями кожної конкретної справи, причому як матеріального, так і процесуального характеру.
Перш за все мова іде про правову природу правовідносин, з якою заявник звернувся до господарського суду. Суддя вивчає доводи позивача (заявника), документи, які додані до заяви за наявності заперечень відповідача, які виникли при досудовому врегулюванні спору (за його наявності). Так, суддя визначає обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (підстава позову) і вимоги позивача (предмет позову). Аналіз матеріально-правових особливостей спору, який розглядається, дозволяє вирішити низку питань, що впливають на подальший розгляд та вирішення спору. Зокрема, яким є суб’єктний склад справи, чи є особи, які беруть участь у справі належними сторонами, яке місце в процесі повинна зайняти та чи інша заінтересована особа, яке коло юридичних фактів, за наявності яких настають наслідки, передбачені належною до застосування матеріальною нормою, яке джерело їх інформації містять відомості про ці факти; відповідають чи ні ці джерела вимогам належності й допустимості доказів, від кого і в якому порядку необхідно їх одержати. В свою чергу, висвітлення цих питань дозволяє розробити раціональний план дій по підготовці та з найбільшою ефективністю його виконати.

Зустрічаються випадки, коли суддя змушений залучити до участі у справі іншого відповідача або третю особу, яка не вказана в позовній заяві. Право судді на залучення цих осіб ґрунтується на положеннях ст.ст. 24 і 27 ГПК. Необхідність таких дій формується на основі даних, які містяться в матеріалах, що надійшли разом з позовною заявою. У випадку залучення до участі у справі належного відповідача або третьої особи суддя виносить про це мотивовану ухвалу.
З точки зору забезпечення розгляду справи достатньою доказовою базою важливими є підготовчі дії, які пов’язані із зобов’язанням сторін, інших підприємств, державних та інших органів виконати певні дії, подати певні документи.
В стадії підготовки справи до господарського розгляду суддя має право зобов’язати осіб, які беруть участь у справі, інші організації та посадових осіб виконати певні дії, зокрема звірити розрахунки, надіслати іншій стороні або господарському суду окремі документи, дати висновок з тих чи інших питань тощо (ст.ст. 30, 38 ГПК).
За необхідністю суддя у стадії підготовки справи до розгляду вирішує питання про призначення експертизи або про участь у процесі судового експерта (ст.ст. 31, 41 ГПК). Судді також надане право, якщо сторони знаходяться одному й тому самому населеному пункті, що й господарський суд, викликати представників сторін. Доцільність власного опитування сторін виникає тоді, коли потрібно уточнити заявлені вимоги, уяснити можливі заперечення зі сторони відповідача, запропонувати надати додаткові докази, визначитись відносно залучення до участі у справі осіб, які не вказані в позовній заяві, уточнити позицію позивача при зустрічному до нього позові.

Важливе місце серед дій, які виконують у стадії підготовки, займає прийняття заходів по забезпеченню позову. Хоча ст. 66 ГПК допускає прийняття заходів по забезпеченню позову в будь-якій стадії господарського процесу, на практиці найчастіше рішення про це приймається на стадії підготовки справи до судового розгляду.

Суддя виконує й інші дії по підготовці справи до господарського розгляду, що спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного вирішення спору. Підготовчі дії включають також заходи, які спрямовані на створення передумов, що забезпечують явку всіх учасників процесу в першому судовому засіданні з метою недопущення його відкладення з мотивів неприбуття.

Змагальність як складова господарського процесу визначає зміст здійснюваних процесуальних дій, тому підготовка справи до судового розгляду в змагальному процесі зумовлює діяльність не тільки суду, а й осіб, які беруть участь у справі. Загальна роль у цьому належить сторонам — позивачеві й відповідачеві.

Позивач, за позовною заявою якого порушено судову справу, безумовно, повинен бути готовий до суду ще на стадії підготовки позовної заяви. Але додаткові обставини, які виникають після прийняття позовної заяви, такі як заперечення відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву, вказівки судді про надання тих чи інших доказів, зміна обставин, що є підставою для подання в господарський суд позовної заяви та інше, спричиняють необхідність ретельної підготовки позивача до процесу. Те саме стосується і відповідача, підготовка якого зводиться до обґрунтування, спираючись на норми матеріального і процесуального права, своїх заперечень, встановлення кола доказів, які спростовують вимоги позивача, механізму і засобу їх наведення. При цьому слід дотримуватися встановлених законодавством прав, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, щоб переконати суд у своїй правоті.
Коло доказів визначається сторонами і судом, виходячи із конкретних обставин справи, що розглядається, та застосовуючи певні критерії підбору доказів по категоріях справ, що напрацьовані судовою практикою.

Організації, залучені ухвалою господарського суду як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, теж повинні здійснювати підготовку до судового розгляду, оскільки рішення по справі може безпосередньо торкатися їх прав і обов’язків. Вони мають право ознайомитися з матеріалами справи, що допоможе їм з’ясувати, які можливі наслідки розгляду справи вплинуть на права й обов’язки третьої особи. Підготовка третьої особи до судового розгляду містить також збір доказів, які відсутні в матеріалах справ, і надання їх суду, а також здійснення інших передбачених законодавством дій. Ретельна підготовка до судового розгляду всіх осіб, які беруть участь у справі, має велике значення для правильного і своєчасного вирішення справи.
Прийнявши позовну заяву і здійснивши дії по підготовці справи до судового розгляду, суддя виносить ухвалу. Хоча ухвали про прийняття позовної заяви і підготовку справи до судового розгляду є самостійними судовими актами, Господарський процесуальний кодекс України надає право об’єднати їх в одній. На практиці так і здійснюється: в одній ухвалі про порушення провадження у справі фактично містяться дві ухвали — про прийняття позовної заяви і про підготовку справи до судового розгляду. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам (сторонам, прокурору), які беруть участь у справі (ст. 64 ГПК). В ній вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду у засіданні. В необхідних випадках ухвала про порушення провадження у справі надсилається іншим особам (підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам у випадках, коли від них витребуються документи, відомості та висновки або їх посадові особи викликаються до господарського суду), які беруть участь у справі.

Ця ухвала виноситься і надсилається у встановлений законодавством п’ятиденний строк з дня надходження позовної заяви. Але слід мати на увазі, що підготовка до судового розгляду не закінчується винесенням ухвали про порушення провадження й підготовку і надіслання її особам, які беруть участь у справі. Протягом часу між надсиланням ухвали і початком судового розгляду суддя має право продовжити здійснення підготовчих дій, зокрема за заявами та клопотаннями осіб, які беруть участь у справі.