Проект організації обліку праці та її оплати

Оплата праці здійснюється за погодинною або відрядною сис­темами (рис. 5.1).

Основна заробітна плата залежить від норм часу, виробітку, обслуговування та тарифних ставок, окладів, розцінок для праців­ників і посадових окладів для службовців, запроваджених на під­приємстві, тому необхідно забезпечити встановлення оптималь­них, об'єктивних економічно обґрунтованих норм праці, які б сти­мулювали зростання її продуктивності. За допомогою додаткової заробітної плати стимулюється праця понад встановлені норми, трудові успіхи й винахідливість, а також робота в особливих умо­вах (шкідливі та небезпечні виробництва). Величина інших заохо­чувальних і компенсаційних виплат безпосередньо залежить від стажу роботи працівника на підприємстві та його трудових успі­хів. Для того, щоб рівень оплати праці кожного працюючого відповідав його трудовим зусиллям за кількістю та якістю праці, необ­хідно встановлювати такі види і системи заробітної плати, які від­повідають організації і технології виробництва на підприємстві.

Для регулювання праці та її оплати на підприємстві розробля­ють внутрішні регламенти(Колективний договір, штатний роз­пис та Положення про оплату праці й Положення про преміюван­ня) . їх положення адаптують до специфіки технології виробництва та управління. Положення про оплату праці визначає засади сис­теми оплати праці на підприємстві, її види та форми. Ним регла­ментують:

- загальні принципи організації оплати праці на підприєм­стві;

- системи й форми оплати праці різних категорій працівників;

- штатний розклад працівників підприємства;

- побудову тарифної системи оплати праці по посадах і робо­чих професіях (тарифні ставки, посадові оклади або відряд­ні розцінки);

- систему преміювання та заохочення.

В заключній частині викладають порядок і строки перегля­ду системи оплати праці на підприємстві та порядок оскарження працівниками заробітної плати.

Тарифні сітки та схеми посадових окладів розробляються без­посередньо на підприємстві, затверджуються власником або упо­вноваженим ним органом та погоджуються з профспілковим комі­тетом (чи іншим органом, уповноваженим представляти трудовий колектив). Посадові оклади керівникам структурних підрозділів, професіоналам, фахівцям та технічним виконавцям, а також ро­бітникам установлює власник або уповноважений ним орган від­повідно до посади, робочої професії й кваліфікації працівника.

Постійна інформація з обліку праці та її оплативключає такі норми та нормативи: норми виробітку робітників, норми об­слуговування технологічного обладнання, нормативи чисельності робочих бригад, штатний розклад, норми оплати праці (денні та часові тарифні ставки, відрядні розцінки, місячні ставки та окла­ди, нормативи доплат, нарахування премій, тощо); носії вхідної інформації з обліку особового складу (особові картки, накази про рух особового складу, накази про відпустку, преміювання, тощо), нормативи визначення податку з доходів фізичних осіб та інших утримань із заробітної плати; нормативи відрахувань на соціальне страхування від фонду заробітної плати, тощо.

Важливою складовою постійної інформації є шифри і коди об­лікових номенклатур. їх поділяють на дві групи. До першої нале­жать шифри, що використовуються у багатьох облікових завдан­нях (структурного підрозділу, об'єкта калькулювання, категорії працівників), до другої - ті, що використовуються лише для нара­хування заробітної плати (види доплат та утримань, податків, ви­конавчих листів).

Облік особового складута його руху організується відділом кадрів, але його окремі питання тісно пов'язані із бухгалтерським обліком. Зокрема, для нарахування заробітної плати використову­ють документи про призначення працівників на певну посаду або робоче місце, їх переведення на інші посади, надання відпусток, преміювання, тому терміни і порядок їх представлення узгоджу­ються з бухгалтерією. Форми первинних документів з обліку руху особового складу («Наказу (розпорядження) про прийняття на ро­боту» (форма № П-1); «Особової картки працівника» (форма № П-2); «Наказу (розпорядження) про надання відпустки» (форма № П-3); «Наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)» (форма № П-4) затверджені нормативними докумен­тами. Форми інших документів, наприклад, обхідного листка при звільненні, акту про присвоєння вищого розряду розробля­ються на підприємстві. У відділі кадрів обов'язково формується особова справа для кожного працівника. У ній крім документів, що підтверджують його освіту або кваліфікацію зберігається ко­пія ідентифікаційного номера та копії довідок або посвідчень, які надають право на додаткові види оплати праці або пільги в опо­даткуванні. За кожним підрозділом підприємства ведуть Відомість обліку особового складу, до якої записують усі відомості про пра­цівників.

Організація обліку праці та її оплативключає: організацію документування відпрацьованого робочого часу; організацію до­кументування виробітку; організацію аналітичного і синтетично­го обліку заробітної плати як у розрізі працівників, так і у цілому по підприємству, організацію виплати заробітної плати, узагаль­нення інформації у формах фінансової та статистичної звітності, а також організацію роботи апарату бухгалтерії з обліку праці та її оплати (рис. 5.2).

Для організації обліку праці та заробітної плати необхідно роз­робити облікові номенклатури. При їх формуванні необхідно вихо­дити із потреб управління фондом заробітної плати за її видами, формами і категоріями працюючих, а також переліку показників як фінансової, так і статистичної звітності (табл..5.2).

Таблиця 5.2