Показання свідка

1. Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

2. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

3. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.

Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому об­ставини, які мають значення для справи. Як свідок в адміні­стративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.

Обставини, що належить з'ясувати у справі, можуть бути відомі особі як через особисте сприйняття певного факту, так і через повідомлення про нього інших осіб. Стаття КАСУ встановлює вимогу про використання первісних дока­зів, що отримуються з показань свідків. Якщо ж показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи, якщо це можливо, повинні бути також допитані. Якщо свідок не може конкретно вказати, з якого джерела йому відомі ті чи інші обставини, висловлює свої міркування, догадки — його повідомлення не може розглядатися як доказ. Більш докладно щодо прав, обов'язків, порядку виклику та допиту свідка див. коментар до ст.ст. 65, 78, 141-142 КАС України.

Суд може допитати свідка за місцем або у місці його проживання (перебування) з ініціативи суду, який розглядає справу, за клопотанням сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, чи самого свідка.

За дорученням суду, що розглядає справу, свідок, який не може з поважних причин прибути в судове засідання і проживає (перебуває) за межами територіальної підсудності адміністративного суду, що розглядає справу, допитується суддею адміністративного суду, який знаходиться за місцем проживання (перебування) свідка.

Свідок, який не може прибути у судове засідання внаслідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом у місці його проживання (перебування).