Масова аудиторія / аудиторія як гурт

Слово «аудиторія» уживають як збірний термін на позначення реципієнтів у процесі масової комунікації. Проте термін аудиторія – абстрактний і дискусійний, а явище, яке він позначає, різноманітне і постійно змінюється. Сучасна медійна аудиторія походить з публіки театральних і музичних вистав, а також ігор і видовищ давнини. Найраніше уявлення про аудиторію – це фізичні збори у певному місці.

Ознаки масової аудиторії (набагато більша від всіх інших спільнот, дуже розпорошена (її члени не знайомі між собою і виробниками медіапродукції), не досить самосвідома, неспроможна діяти гуртом, її склад і межі постійно змінюються, неінтерактивна й анонімна).

Якщо вважати аудиторію групою вона має мати межі, самосвідомість, внутрішню взаємодію. Якщо розглядати аудиторію як ринок споживачів, то вона наближається до маси. Аудиторія як маса пасивна, не спроможна на активні дії, у той час як група має схильність бути активною. Аудиторія як ринок характеризується наступними ознаками:

а) її члени – це сукупність окремих споживачів;

б) межі ґрунтуються переважно на економічних критеріях;

в) учасники не пов’язані один з одним;

г) учасники не мають спільної ідентичності;

д) їхнє згуртування тимчасове.

Найзвичніший приклад медійної аудиторії, яка є соціально групою, – це читачі регіональних газет. Тут аудиторія має спільну соціокультурну визначальну рису – спільний простір і членство в місцевій громаді. Громадське мовлення, професійно зорієнтовані друковані медіа, «альтернативні» медіа – формують цей тип аудиторії. Відносна сталість і однорідність складу свідчать про існування гуртоподібних рис аудиторії. Серед суспільних умов, що заважають формуванню аудиторії як гурту, є тоталітарний режим і високий рівень комерційної монополізації медій.