Магнітна стрілка; 6 – виступ гальмівного важеля стрілки

- один бік корпусу зроблений у вигляді лінійки, що полегшує установку компаса по лініях сітки карти при її орієнтації; за допомогою цієї лінійки, яка має міліметрові поділки, можна також вимірювати відстані на карті.

Перевірка компаса і правила поводження з ним. Щоб встановити придатність компаса до роботи, необхідно перевірити чутливість стрілки. Для цього необхідно: установити компас у горизонтальне положення, відпустити гальмо і коли стрілка зупиниться, зазначити, проти якої поділки шкали зупинився північний кінець стрілки; вивести стрілку кілька разів із спокійного стану, підносячи до неї будь-який стальний або залізний предмет (циркуль, складаний ніж, голку і т. ін.)

Якщо після кожного зміщення стрілка буде зупинятися точно проти зазначеної поділки, отже, вона досить чутлива, і такий компас придатний до роботи (справний). У протилежному разі його необхідно замінити.

Під час поводження з компасом необхідно дотримуватися таких правил:

- стрілка компаса у неробочому стані повинна бути завжди притиснута до скла, тобто закріплена гальмом;

- для користування компасом у темряві потрібно заздалегідь „зарядити” його частини, що світяться, для чого компас необхідно потримати відкритим протягом 15-20 хвилин на яскравому сонячному або електричному світлі;

- не рекомендується працювати з компасом під час грози, а також поблизу електроліній високої напруги, оскільки показання компаса в цьому випадку будуть помилковими.

Визначення сторін горизонту по компасу. Для цього необхідно надати компасу горизонтального положення, відпустити гальмо і установити компас так, щоб північний кінець стрілки збігся з нульовою поділкою шкали. У цьому випадку підписи на шкалі – П, Пд, С і З – будуть відповідно спрямовані на північ, південь, схід і захід. Щоб не повторювати цієї дії на одній і тій же точці стояння, необхідно зазначити у напрямках на сторони горизонту місцеві предмети, що різко виділяються, напрямки на які і слід в подальшому використовувати при зазначенні сторін горизонту на цій точці стояння.

Визначення магнітних азимутів по компасу. Для визначення магнітного азимуту напрямку на будь-який предмет, наприклад для визначення азимуту цілі, (рис.20), потрібно стати обличчям до предмета, який спостерігається.

Рис.20. Магнітний азимут напрямку на сосну дорівнює 330°.

Під час використання компаса Адріанова орієнтувати його поворотом кришки встановивши візирний пристрій прорізом (ціликом) на себе, а мушкою на предмет, що спостерігається. Під час застосування компаса АК спочатку слід повернути компас так, щоб візирна лінія (цілик-мушка) була спрямована на предмет, що спостерігається, а потім вже орієнтувати компас. Після цього проти покажчика мушки потрібно прочитати відлік по лімбу. Це і буде магнітний азимут напрямку, який визначається.

Якщо під час роботи з компасом Адріанова азимут потрібно виміряти не в градусній мірі, а у тисячних, то компас орієнтують так, щоб нульова поділка лімба була спрямована на предмет, що спостерігається. Тоді відлік біля північного кінця стрілки буде показувати азимут у тисячних.Так визначається прямий азимут, тобто азимут напрямку від своєї точки стояння на будь-яку іншу точку місцевості.

Часто, наприклад, для пошуку зворотного шляху по тому ж маршруту, який був пройдений на закритій місцевості або вночі по заданих напрямках, необхідно користуватися зворотним азимутом. Зворотний азимут відрізняється від прямого на 180°. Таким чином, щоб отримати зворотний азимут, потрібно до прямого додати 180° (якщо прямий азимут менше 180°) або відняти цю величину (якщо він більше 180°). Наприклад, зворотний азимут від сосни(рис.20) буде 330° - 180° = 150°.

Визначення на місцевості напрямку по заданому азимуту. Подібні задачі доводиться найчастіше виконувати під час пошуку на місцевості цілей за відомими азимутом і відстанню до них (цілевказання по азимутах), а також під час визначення і витримування по компасу заданого напрямку руху. Для того щоб знайти на місцевості напрямок по заданому азимуту, потрібно виконати наступне:

- установити покажчик мушки компаса на відлік по лімбу, який відповідає заданому азимуту. Це досягається у компаса Адріанова обертанням кришки, у компаса АК – обертанням лімба;

- тримаючи компас горизонтально прорізом (ціликом) візирного пристрою до себе, повернутися так, щоб північний кінець магнітної стрілки встановився проти нульової поділки на лімбі. В такому положенні стрілки напрямок лінії «проріз-мушка» покаже необхідний напрямок на місцевості.

Щоб точніше витримувати заданий напрямок руху за відомим (заданим) азимутом, потрібно, визначивши у вихідній точці шляху цей напрямок по компасу, замітити на ньому попереду будь-який орієнтир (кущ, пагорб, камінь і т.п.) і рухатись до нього, маючи кількість кроків або визначаючи відстань будь-яким іншим способом (за часом руху або по спідометру під час пересування на машинах). Досягнувши проміжного орієнтиру, знову визначити (за тим самим азимутом) напрямок, намітити на ньому наступний проміжний орієнтир і продовжити рух до нього. Так роблять до того часу, поки не будуть пройдені всі відстані до кінцевого пункту.

Сторони обрію й потрібний напрямок руху приблизно можна визначити й витримати по положенню Сонця(приклади з рис.12-13), а вночі по Полярній зірці(приклад з рис.11).