Силові співвідношення, умови самогальмування і ККД гвинтової пари
Силові співвідношення вивчимо на прикладі прямокутної різьби. Розглянемо гайку (рис. 5.5, а), що нагвинчується на гвинт рушійною силою Ft, прикладеною по середньому колу різьби, i навантажену осьовою силою. Приймемо умову, що все навантаження, прикладене до гайки, зосереджене в точці. Рух гайки можна представити як переміщення вантажу нагору по похилій площині з кутом підйому y, рівним куту підйому різьби гвинта (рис. 5.5, б). Крім сил Ft і Fa на вантаж діють нормальна реакція площини Fn і сила тертя Ff :
, (5.2)
де f – коефіцієнт тертя.
Рис. 5.5. Розрахункова схема до визначення силових співвідношень
у гвинтовій парі
Проектуючи діючі сили на осі x та y, отримуємо (використовуючи умову рівноваги тіла на похилій поверхні)
(5.3)
Розв‘язуючи систему рівнянь (5.3), маємо:
,
звідки:
. (5.4)
Отримали силу, яку треба прикласти до вантажу, щоб він рухався угору.
Відомо, що , (5.5)
де j – кут тертя. Підставляючи (5.5) у (5.4), отримаємо:
. (5.6)
Добуток рушійної сили на середній радіус дає момент у гвинтовій парі:
. (5.7)
При відгвинчуванні гайки, тобто при опусканні вантажу по похилій площині вниз, аналогічно можна отримати:
. (5.8)
Із виразу (5.8) виходить, що:
1) якщо , то , тобто вантаж буде знаходитись у стані спокою;
2) якщо , то , тобто вантаж буде знаходитись у стані спокою на площині і для його руху необхідно прикласти якесь додаткове навантаження;
3) якщо , то , тобто вантаж буде рухатись вниз під дією своєї ваги без дії додаткової сили.
Таким чином, умовою спокою вантажу на похилій площині, тобто умовою самогальмування різьби буде:
. (5.9)
Коефіцієнт корисної дії визначається відношенням роботи сил корисного опору до роботи рушійних сил .
При підйомі вантажу по похилій площині рушійною силою на висоту, рівну кроку різьби р, робота рушійних сил , а робота сил корисного опору .
Коефіцієнт корисної дії гвинтової пари з прямокутною різьбою при нагвинчуванні гайки:
. (5.10)
Підставляючи у рівняння (5.10) р із (5.1) і із (5.6), отримаємо
. (5.11)
Визначимо сили тертя й установимо співвідношення між силами тертя в прямокутній і трикутній різьбах.
Рис. 5.6. Розрахункова схема до визначення співвідношень сил, що діють у прямокутній (а) і трикутній (б) різьбах |
Сила тертя для прямокутної різьби (рис. 5.6, а) , де f – коефіцієнт тертя.
Сила тертя для трикутної різьби (рис. 5.6, б) , де a – кут профілю різьби; – приведений коефіцієнт тертя;
. (5.12)
Отримане співвідношення справедливе і для трапецеїдальної різьби.
Співвідношенню коефіцієнтів тертя і відповідає співвідношення між кутами тертя і , де – приведений кут тертя:
.
Співвідношення між силами в прямокутній і трикутній різьбах аналогічні. Тому за аналогією з формулами (5.6), (5.7) і (5.9) випливає, що для трикутної (трапецеїдальної, упорної) різьби
окружна сила
; (5.13)
крутний момент у різьбі
; (5.14)
умова самогальмування
; (5.15)
коефіцієнт корисної дії
. (5.16)
Рис. 5.7. Розрахункова схема до визначення моменту сил тертя на торці головки гайки (гвинта) |
Визначимо момент тертя на торці гайки або головки гвинта (рис. 5.7) при їхньому загвинчуванні. Питомий тиск на опорній поверхні
,
де – сила притиснення гайки або головки гвинта.
Момент тертя на торці гайки або головки гвинта , звідки
. (5.17)
Для спрощення розрахунків приймають, що рівнодійна сила тертя на опорній поверхні гайки або головки гвинта діє по дотичній до кола середнього діаметра опорної поверхні. Тоді момент
, (5.18)
де .
Таким чином, момент загвинчування гайки чи гвинта
. (5.19)
Дата добавления: 2015-10-05; просмотров: 2379;