Вихідні умови для розрахунку часу реверберації

ПРОЕКТУВАННЯ ОПОРЯДЖЕННЯ АКУСТИЧНИХ ЗАЛІВ

На попередній лекції ми познайомились з принципом попереднього вибору опоряджувальних матеріалів в акустичних залах. Це робиться на основі аналізу ранніх відбиттів звуку від поверхонь залу. При цьому визначаються акустично нейтральні та акустично активні ділянки поверхонь. Останні, в свою чергу розподіляються на акустично корисні та акустично шкідливі.

Ми також розглянули поняття реверберації звуків. Встановили, що кожний зал в залежності від свого призначення та об’єму має певні значення оптимального часу реверберації на кожній розрахунковій частоті.

Тепер наша задача буде полягати у тому, щоб підібрати остаточне оздоблення залу таким чином, щоб розрахунковий час інсоляції відповідав оптимальному на кожній розрахунковій частоті.

Вихідні умови для розрахунку часу реверберації

1. Рекомендовані значення часу реверберації на частотах:

2. Попереднє опорядження залу – значення коефіцієнтів звукопоглинання кожного матеріалу, що застосовується у залі, включаючи крісла слухачів, аудиторну дошку, вікна (у аудиторії), кіноекран (у кінотеатрі), проріз сцени та оркестрову яму (у концертному залі) тощо (Додатки 3 та 4). Їх об’єм використання:

Коефіцієнт звукопоглинанняa– відношення енергії, що поглинається поверхнею, до енергії, що надходить на поверхню.

еквівалентна площа поглинання A – площа поверхні, м², що має коефіцієнт поглинання a = 1, яка поглинає стільки ж звукової енергії, що і дана поверхня площею S. Використовується для штучних звукопоглиначів (у т.ч. людина, стіл):

A_i = a_I S_i.

Середній коефіцієнт звукопоглинання приміщення a_сер – середнє значення дифузного коефіцієнта поглинання звукової енергії у приміщенні. Визначається за формулою

де А_S - загальна еквівалентна площа звукопоглинання залу.