Класифікація заклепкових з‘єднань

За призначенням заклепкові з'єднання розділяють на:

1) міцні, що забезпечують достатню міцність з'єднання (вузли машин, конструкції споруд);

2) міцнощільні, які застосовуються в тому випадку, коли крім високої міцності від шва потрібна і герметичність (парові котли і резервуари з високим тиском);

3) щільні, що забезпечують необхідну герметичність з'єднання в тих випадках, коли не потрібна висока міцність шва (резервуари з невеликим внутрішнім тиском).

За взаємним розташуванням з'єднуваних деталей розрізняють шви внапуск (рис. 1.4, а) і встик. З'єднання встик виконують за допомогою однієї (рис. 1.4, б) або двох накладок (рис. 1.4, в).

Рис. 1.4. Види заклепкових швів

Більш надійний, хоча і більш складний конструктивно, шов із двома накладками. У цьому шві силами, що прагнуть зрушити листи, кожна заклепка зрізається по двох попе­речних перерізах, у той час як у шві внапуск з однією накладкою зріз кожної заклепки відбувається по одному перерізу. У залежності від числа зрізів шви називають дво­зрізними й однозрізними.

Кожний шов може бути ви­конаний одним або кількома рядами заклепок. У залежності від цього шви розрізняють однорядні (рис. 1.5, а), дворядні (рис. 1.5, б, г, д) і багаторядні (рис. 1.5, в). Кількість рядів більше трьох через нерівномірний розподіл навантаження на заклепки зустрічається рідко. За розташуванням заклепок дворядні і багаторядні заклепкові шви розрізняють із рядовим (рис. 1.5, б, г) і шаховим (рис. 1.5, в, д) розташуванням заклепок.

Тип за­клепкового шва визначається призначенням конструкції і розрахунком шва на міцність. Відстань р між заклепками по довжині шва називається кроком заклепкового шва.