Сучасні платіжні системи

Зв’язок між учасниками міжнародних розрахункових операцій забезпечується за допомогою телефонних і комп’ютерних мереж, електронних комунікацій. Саме на основі їх використання функціонують системи банківських повідомлень і системи розрахунків.

Відмінність між ними в тому, що в рамках систем банківських повідомлень здійснюється лише оперативне пересилання і зберігання розрахункових документів, а врегулювання платежів забезпечується банками-учасниками; функції систем розрахунків безпосередньо пов’язані з виконанням взаємних вимог і зобов’язань банків-учасників. До першої групи належать, наприклад, такі системи як SWIFT і Bankwire — приватна електронна мережа банків США, до другої —CHIPS — Нью-йоркська міжнародна платіжна система міжбанківських клірингових розрахунків і платежів, FedWire — міжбанківська система федеральної резервної системи (ФРС) США та ін.

Всесвітню міжбанківську фінансову телекомунікаційну систему СВІФТ (SWIFT — Society for worldwide interbank financial telecommunication) було започатковано з метою уніфікації та спрощення міжнародних розрахунків, прискорення розрахункових операцій в умовах передачі великих обсягів інформації. Кількість учасників сучасної системи СВІФТ становить 5800 фінансових інститутів із 198 країн. Це банки, брокерські контори, дилерські фірми, страхові компанії. СВІФТ забезпечує доправлення повідомлення у будь-яку точку земної кулі протягом 5–20 хвилин з високим ступенем конфіденційності та надійності, що досягається завдяки використанню штучних супутників Землі для дистанційного зв’язку з банківською мережею у різних країнах. Нині у мережі СВІФТ щоденно передається 5,3 млн. фінансових повідомлень. Система СВІФТ надає користувачам майже необмежені можливості щодо обміну інформацією про їх угоди, під твердження валютних угод (foreign-exchange confirmation), перекази грошей клієнтам (customer transfers), міжбанківські перекази (bank transfers), рейтинг цінних паперів та ін.

Система міжбанківських клірингових розрахунків і платежів ЧІПС (CHIPS — Clearing House Interbank Payments System) — це приватна міжнародна електронна мережа для здійснення трансфертів у режимі «он-лайн», яка належить Нью-йоркській асоціації клірингових палат. Учасниками ЧІПС є комерційні банки, інвестиційні компанії, корпорації. За допомогою ЧІПС здійснюються міжнародні міжбанківські операції: доларові платежі за угодами в іноземній валюті; платежі з розміщення цінних паперів у євродоларах; виплата доходів по цінних паперів у євродоларах та ін..

Міжбанківська система США «Федвайр» (FedWire) — система переказу грошових коштів і цінних паперів, яка належить ФРС США та керується нею. За допомогою «Федвайр» здійснюються перекази крупних сум у формі валових розрахунків у реальному часі за умовами «поставка проти платежу». Отже, система «Федвайр» є системою креди тних переказів. Розрахунки виконуються за кожним переказом окремо і стають кінцевими на момент отримання переказу закла домадресатом.

У ЄС для обслуговування операцій між Європейським центральним банком (ЄЦБ) і національними центральними бан ками було створено Транс’європейську автоматизовану експрес-систему валових розрахунків у режимі реального часу ТАРГЕТ. Перед ТАРГЕТ поставлено два завдання: слугувати механізмом єдиної валютної політики і скоротити час проходження транскордонних платежів до строків, які застосовуються для внутрішніх розрахунків. Система функціонує на децентралізованій основі, тобто транскордонні платежі проходять через національні центра льні банки, оминаючи ЄЦБ, і складається з трьох елементів: національних систем валовихрозрахунків у режимі реально го часу на чолі з національним центральним банком; системи взаємозв’язку між ними; ЄЦБ. ТАРГЕТ призначена для обробки платежів особливо великого розміру, тому через неї здійснюються платежі, пов’язані з опе раціями європейської системи центральних банків, регулюванням денного сальдо систем нетто-розрахунків, міжбанківські розрахунки за угодами на грошовому ринку та валютообмінними опе раціями.

В Україні виконання міжнародних розрахунків здійснюється банками-учасниками міжнародних платіжних систем за чинними міжнародними стандартами та уніфікованими міжнародними правилами обробки платіжних документів з урахуванням нормативних актів НБУ. Закодована, зашифрована криптографічними програмнотехнічними засобами платіжна інформація передається через систему електронних платежів СЕП до Центральної розрахункової палати (ЦРП) НБУ із подальшим переведенням її у міжнародні платіжні системи SWIFT, TARGET та ін.. СЕП НБУ — це загальнодержавна

платіжна система, яка забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами, органами державного казначейства на території України із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, переда вання та захисту інформації. Основним нормативно-правовим актом НБУ, що визначає загальні вимоги до функціонування СЕП, є Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 за № 320 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.09.2006 за № 1035/12909. За даними НБУ, станом на 1 січня 2009 року учасниками СЕП були 1550 установи, з них: 182 — банки України; 1304 — філії банків України; 28 — органи Державного казначейства України; 36 — установи Національного банку України.

Контрольні запитання

1. Що являють собою міжнародні розрахунки?

2. Хто є суб’єктами міжнародних розрахунків?

3. Визначте основні форми міжнароднихрозрахунків.

4. Які фактори впливають на вибір форми міжнародних розрахунків?

5. Які недоліки інкасової форми розрахунків?

6. Яка форма міжнародних фінансових розрахунків найвигідніша для експортера?

7. Яким документом регламентується використання акредитивів для міжнародних розрахунків?

8. Проаналізуйте можливі наслідки «дедоларизації» міжнародних розрахунків.