КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ПРЕДМЕТУ СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ ГРУПИ АЕ – 11

1. ВСТУП

Розвиток машинобудування та металообробної промисловості залежить від виробництва сучасних верстатів та іншого прогресивного технологічного обладнання, створення гнучких автоматизованих виробництв, роторних та роторно-конвеєрних ліній, застосування обчислювальної техніки, систем автоматизованого проектування,машин та обладнання з вбудованими засобами мікропроцесорної техніки,багатоопераційних верстатів з числовим програмованим керуванням. Впровадження у промисловість, будівництво і сільське господарство нової техніки потребує високої кваліфікації робітників, здатних засвоїти та повністю використати усі види технічного оснащення.

Стаючи фізично легшою, праця набуває все більш творчого характеру, потребує різноманітних знань. Наприклад, щоб успішно здійснювати регулювання, ремонт, налагодження складного устаткування, треба добре знати його конструкцію; щоб осмислити характер перебігу якихось процесів, потрібні знання з механіки, електроніки, електротехніки. Сучасний робітник, щоб керувати автоматичними системами,

мусить знати їх принцип дії, а також уміти провадити розрахунки,читати креслення та іншу технічну документацію. Зараз потрібні робітники, які мають високу кваліфікацію та володіють професіями широкого профілю (наприклад, такими як слюсар механоскладальних робіт, розмітник, контролер верстатних і слюсарних робіт, слюсар

з ремонту та налагодження промислового устаткування, слюсар - інструментальник по штампах і пристроях, слюсяр-електрик, наладчик автоматичованих ліній).

Професійно-технічні училища — основна школа підготовки висококваліфікованих

робітників. Серед робочих професій слюсар - одна з найпоширеніших. В основу підготовки слюсарів поряд з теоретичнимнавчанням покладена участь у продуктивній праці. На уроках виробничого навчання учні вивчають теоретичні основи техніки

та технології виконання робіт, передбачених кваліфікаційними характеристиками,

обладнання, пристрої, інструменти, що застосовуються при виконанні цих робіт, металознавство, креслення, допуски і технічні вимірювання, економіку виробництва, безпеку праці, технічну естетику, а потім під час виробничої практики на підприємствах учні набувають навичок та умінь виконувати роботу із спеціальності.

1. ОСНОВИ СЛЮСАРНОЇ СПРАВИ

Слюсарні роботи — це обробка матеріалів, яка звичайно доповнює верстатну механічну обробку, або виготовлення виробів сполученням деталей, складанням машин і механізмів, а також їх регулюванням. Слюсарні роботи виконуються за допомогою ручного чи механізованого слюсарного інструмента або на верстатах. Люди навчилися добувати й обробляти метали з давніх-давен. З металу виготовляли знаряддя праці (наприклад, сокири, коси, серпи), засоби захисту (щити, мечі тощо), предмети домашнього вжитку (котли, чашки, тази), прикраси та інші вироби. Протягом багатьох років металеві вироби виготовляли вручну ковалі-ремісники. Пізніше з розвитком ковальського ремесла, появою різних пристроїв, удосконаленням знарядь праці, застосуванням бронзи та заліза праця між ковалями-ремісниками розділилася. Одні ковалі виконували грубші роботи, наприклад знаряддя праці, речі домашнього вжитку, а другі — дрібніші та тонші предмети. В XIV—XV ст. виникає нова галузь ковальського виробництва - холодне кування металу, тобто остаточна його обробка без нагрівання, а разом з нею і слюсарне ремесло. Найтиповішими представниками цієї справи були замочники — майстри з виготовлення замків. На початку XVIII ст. замочників називали ≪шлосерами≫ (замок на

німецькій der Schloss). З часом іноземне слово набуло ширшого значення.

Так виникла назва ≪слюсар≫.

Зразки зброї, знарядь праці, різних механізмів (замків, годинників, машин) та інших виробів вражають складністю обробки, ретельністю оздоблення, засвідчуючи, що холодна обробка металу, мистецтво різати метал вручну були поширені ще кілька століть тому. З появою металорізальних верстатів та їх удосконаленням поступово скорочувалася частка ручної праці, бо вона замінювалася працею стругальників, токарів, фрезерувальників, шліфувальників тощо. Та однією з ведучих залишилася професія слюсаря. Як і раніше, цінується праця слюсаря-майстра, від якого вимагається вміння виконувати всі види ручної обробки металів.