САНІТАРНО – ГІГІЄНІЧНІ УМОВИ ПРАЦІ

Повітряне середовище — склад, температура і вологість повітря (≪мікроклімат≫) — має важливе значення для створення здорових оптимальних санітарно-гігієнічних умов праці. Спостереження свідчать, що при відповідності чистоти і вологості повітря гігієнічним вимогам продуктивність праці підвищується приблизно на 10 %. Для приміщень із незначним надлишком теплоти рекомендуються такі температури повітря: при виконанні легких робіт — 18...20 °С, робіт середньої важкості — 1 6 . . . 1 8 °С, важких робіт—14...16 °С. До заходів боротьби з перегріванням організму належать: механізація

важких робіт, захист від джерела випромінювання, вилучення надлишкових тепловиділень за допомогою вентиляції, профілактика порушення водно-сольового обміну та інших наслідків перегрівання. Для відновлення водно-сольового балансу організмуробітників гарячих цехів забезпечують підсоленою газованою водою.

Шум і вібрація призводять д о швидкого стомлювання, знижують продуктивність праці та якість виробів, шкідливо впливають на органи слуху людини (викликають глухоту), а також на нервову систему, порушують нормальне функціонування інших органів. Шум призводить до гіпертонічних та інших захворювань. Особливо шкідливі високочастотні шуми, які виникають при роботі агрегатів ударної дії, рухомі потоки повітря газу.Якщо треба працювати у приміщеннях, де шум перевищує допустимінорми (75...85 дБ), користуються протишумовими навушниками.