Формування перших державних об’єднань Східних слов’ян

Занепад культури венедів був обумовлений експансією готських племен. Це стало однією з причиною поділу слов’янського населення на три групи: Венеди; Склавіни; Анти.

Склавіни мешкали здебільшого за межами сучасної України, у міжріччі Дністра та Дуная. Анти займали землі на схід від склавинів. Питання про їх походження дискусійне. Жили вони невеликими поселеннями по берегах річок та озер, займалися скотарством та хліборобством. В ІV ст. анти створили велике державне об’єднання , яке охоплювало територію від Дону, Чорного моря до Дунаю та Вісли. Збереглося чимало відомостей про громадську та політичну організацію антів. Ними здавна управляло народне зібрання, і всі справи вони вирішували спільно. Але за часів загальної небезпеки вони обирали царя, авторитет якого визнавав весь народ.

Територія антського племінного об’єднання співпадає з ареалом розповсюдження черняхівської археологічної культури (ІІІ-V ст. н.е.), яка сформувалася на основі зарубинецької культури. Перші пам'ятки черняхівської культури виявлені та досліджені 1900 – 1901 pр. у Середньому Подніпров'ї (с. Черняхів на Київщині) В. Хвойкою, а в Подністров'ї – К.Гадачеком. Нині відомо понад 5 тис. черняхівських пам'яток, розкопки проведено на 150-200 поселеннях і могильниках.

В етнічній інтерпретації черняхівської культури існують кардинальні розбіжності між прихильниками слов'янської (антської) та германської (готської) концепцій. Однак найвпливовішою є концепція поліетнічного характеру згаданої культури.

Головною галуззю економіки було сільське господарство. Серед злаків – це пшениця різних видів, ячмінь, просо, овес, жито; бобові – горох, чечевиця; технічні культури – коноплі, чина. Переважала двопільна система землеробства. Розвиток скотарства підтверджують знахідки кісток домашніх тварин, серед яких переважають кістки великої рогатої худоби. Однак черняхівці розводили свиней, кіз, овець, а також коней. Кісток диких тварин виявлено зовсім мало, що засвідчує незначну роль полювання в господарстві.

Черняхівські поселення відрізняються від поселень попередньої доби топографією і розмірами, характером планування. Поміж них трапляються достатньо великі поселення, довжиною 1,5-2 км. Зазвичай, вони розташовувалися вдалині від берегових терас, у глибині плато, на схилах ярів, поблизу чорноземів і луків. На поселеннях відкривають рештки різнотипних жител – наземних, одно- і двокамерних, з глинобитними стінами. Поблизу розміщувалися господарські споруди (повітки, ями, погреби), виробничі комплекси (гончарні горни, залізоплавильні печі, різноманітні майстерні). Черняхівські поселення не мали жодних укріплень. Безперечно, це засвідчувало відсутність безпосередньої небезпеки з боку найближчих сусідів.

Могильники були зазвичай великі, біритуальні – з обрядами інгумації та кремації. Характерною ознакою перших є поховання з північною і західною орієнтацією. Других – ямні й урнові трупоспалення. Структура черняхівських могильників характерна наявністю декількох (трьох і більше) груп поховань, що мали власні "центри" – поховання з багатим набором поховального інвентарю. Відмінності в поховальних обрядах засвідчують надзвичайно різноманітні коріння цих обрядів.

З черняхівською культурою відбулися суттєві зміни у виробництві та економіці. Саме в цей час на Україні вперше фіксується використання гончарного кругу та залізних лемешів, виробництво скла. Провідною галуззю виробництва було залізоробне ремесло. Відомо понад 57 найменувань різних виробів із заліза. Окремі речі виготовлялись за допомогою термічної обробки, зварювання та інших прийомів. Половина виробів виготовлена зі сталі. Широко використовувались вироби з кольорових металів. Більшість предметів з бронзи – це прикраси і деталі одягу: фібули, пряжки, підвіски, шпильки тощо.

Про високий рівень розвитку гончарства засвідчує велика кількість керамічних виробів (горщиків, мисок, глечиків, ваз, кухлів, піфосів), виготовлених на гончарному крузі. Характерною ознакою столової кераміки є сірий колір і лискована поверхня. Відомі сакральні скульптури малих і великих форм. До останніх належать антропоморфні стели, ідоли.

Високий рівень розвитку ремесел сприяв піднесенню обміну й торгівлі. Загалом ремісники працювали на замовлення для своєї общини чи групи сусідніх общин. Про зовнішню торгівлю черняхівських племен з провінційно-римським світом засвідчують привозні речі, знахідки римських монет. Крім того, кольорові сплави, бурштин місцеві племена отримували з Прибалтики. Окрему категорію знахідок становлять амфори провінційно-римського зразка. Кількість цих знахідок підтверджує широкі економічні зв'язки лісостепових племен з містами Північного Причорномор'я, зокрема – Тірою, Боспором, Ольвією, містами Західного Причорномор'я. Особливий інтерес дослідників викликають знахідки римських монет.

Соціальна структура черняхівських племен вивчена ще недостатньо. Можна вважати, що це було ранньокласове суспільство зі складною ієрархічною структурою влади, племінних стосунків. Мав місце складний етнополітичний конгломерат: великі союзи племен часів Сарматії Птолемея, окремі племена і нові політичні об'єднання на зразок «держави Германариха». Однак політична організація черняхівських племен не виходила ще за межі первісної організації ранньокласового суспільства з його ранніми політичними формами і ранніми формами експлуатації (обкладення даниною, воєнний примус, рабство).

Із середини II тис. до н.е., пройшовши кілька стадій, оформилися вірування слов'ян – від першої віри в жіночі божества Сварога-Рода до вищої фази – сформованої віри. Світосприймання слов'ян було своєрідним. Воно формувалося під впливом власної релігійної системи, соціального розвитку суспільства, зовнішніх зв'язків, військових походів. Цей період так званої воєнної демократії характерний високим рівнем розвитку суспільства та соціальними потрясіннями. Однак при цьому не переривалися, а навіть активізувалися торгові зв'язки, спостерігалося культурне піднесення. У степах на курганах встановлювалося чимало кам'яних фігур, що зображали воїна як охоронця роду, племені з турячим рогом у руці, гривною на шиї, зброєю біля пояса. Ці зображення, вірогідно, були присвячені Велесу, богу достатку, а, можливо, Дажбогу, богу Сонця та врожаю, адже в більшості скульптур обличчя нагадують коло, схоже на Сонце.

Розвитку державних об’єднань на території України завадило вторгнення тюркського племінного союзу гунів. У 375 р. вони перейшли через Дон та вторглися на територію готів, завдавши останнім нищівної поразки. У 380 р. антський цар Бож організував союз для боротьби з остготським царством Вінітара. У 385 р. анти знищують військо остготів. Але боротьба виявилася нещасливою для антів: через рік потрапили до полону і були вбиті цар Бож із синами та 70 старійшин (розп’яті на хрестах).

В 451 р. об’єднане військо римського полководця Аеція готського короля Теодоріха Великого остаточно перемогло гунів. Після смерті царя Аттіли в 453 р. царство гунів розпалося. Це призводить до посилення активності слов’ян, які виступають вже як політична сила з VІ ст. н.е.

Факт об’єднання антів дуже важливий як перша відома спроба предків українського народу створити державне об’єднання з організованим військом та участю населення у політичному житті. Держава антів протривала три сторіччя – від кінця ІV до початку VІІ ст. Вона впала під навалою аварів.

Одночасно з антами починають вживати назву слов’ян. В VІІ ст. назва «анти» остаточно зникає (остання згадка датується 602 р.). Її заміняє назва слов’ян. Таким чином, у другій половині І тис. н.е. завершується розселення слов’ян. В наслідок 150-річного розселення вони займають майже половину Європейського континенту і стають дуже могутньою силою. В другій половині І тис. н.е. виділяють три гілки слов’янських племен – східна, західна та південна.

Питання для самоконтролю

1. Коли з’являються перші люди на території сучасної України?

2. Які відомі стоянки доби палеоліту та мезоліту ви знаєте?

3. Охарактеризуйте неолітичну революцію?

4. Назвіть основні заняття трипільців? Чому їх називають племенами рисованої кераміки?

5. В яких писемних джерелах вперше згадуються племена кіммерійців та скіфів?

6. Які поховальні традиції скіфів ви знаєте?

7. Що таке археологічна культура?

8. Які особливості мало сарматське суспільство?

9. Охарактеризуйте загальний історичний розвиток грецьких міс держав Північного Причорномор’я та Криму?

10. В чому полягали особливості розвитку економіки східнослов’янських племен?