Поняття особистості в соціальній психології

В найширшому розумінні поняття «особистість» вживається для визначення соціальності людини. В сучасній науці вживаються поняття «людина», «індивід», «індивідуальність» і «особистість», які за своїм обсягом співпадають, бо означають одну і ту саму істоту – Homo sapiens, тобто людину. Поняття «індивід» підкреслює, що мова йде про одиницю, яка належить певному цілому (в даному випадку – людському родові). В по­нятті «особистість» відображено те, що ця одиниця (індивід) має властивості, які набуваються в суспільстві, в процесі сумісної діяльності із собі подібними.

Отже, в понятті «особистість» підкреслюються загальні для людства риси. Особистість – це соціальні якості людини. Поняття «індивідуальність» означає те, що ці соціальні, загальні для людей риси, виявляються дуже своєрідно в кожному індивідові, що кожний індивід є унікальністю.

Отже, підсумовуючи можна сказати, що «особистість» - це ха­рактеристика людини з боку тих рис, які формуються під впливом соціального оточення «Особистість» - це поняття, яке означає все те, що є в людині надприродного, історичного. Особистістю не на­роджуються, а нею стають в процесі життєдіяльності завдяки вход­женню людини в суспільство, тобто в процесі соціалізації.

Людство знає більш як 40 випадків виховання немовлят в лігвах звірів. Ніхто з тих немовлят не став людиною.

Особистість є об’єктом багатьох наук: філософії, соціології, пси­хології, етики, естетики, педагогіки, біології, медицини тощо.

Кожна з цих наук вивчає особистість в своєму специфічному аспекті. Соціологія розглядає особистість як соціальний тип. Со­ціальна психологія досліджує особистість як представника певної соціальної групи. Психологія акцентує увагу на тому, що соціальні впливи, які здійснюються на особистість, перетворюються у її внутрішні умови, які разом з біологічними задатками обумовлюють активність особистості, що творить її унікальність.

Особистість не тільки цілеспрямована, але й самоорганізуюча система. Об’єктом її уваги і діяльності є не тільки зовнішній світ, але і вона сама, що виявляється у почутті «Я», яке є уявленнями про себе, самооцінкою, програмою самовдосконалення, здатністю до са­моспостереження, самоаналізу і саморегуляції. Бути особистістю – це означає здійснювати вибір, який виникає в існуючій необхідності, а також оцінювати наслідки прийнятих рішень.