Структура соціальної психології за характером формування цілісності соціально-психологічних утворень

• соціальна психологія людства;

• соціальна психологія народів;

• психологія сім’ї.

Зі всієї багатоманітності явищ та соціально-психологічних проблем спільності предметом найбільшої уваги дослідників-філософів, психологів, соціологів завжди була етнопсихологія.

Ще Гегель звернув увагу на парадоксальний ефект феномена психології народу як великої спільності або цілого, в рамках якого окремий індивід відчуває себе тим більше незначною малою величиною, чим більше спільність, частиною якої він є.

Вбачаючи в психології народів головний об’єкт соціальної психології, дослідники намагались знайти ті основні елементи, з яких вона складається та які визначають її специфіку.

Специфіка психології народів заключається не в відсутності у одних та присутності у інших якихось компонентів психіки, а в різній степені і характері розвитку тих чи інших сторін людської душі у різних народів.

Безсумнівний інтерес представляють собою особливості національних умонастроїв, що пов’язані зі специфікою точки зору, погляду на світ та людину, що притаманні тому чи іншому народу.

З точки зору соціальної психології сім’я являє собою соціальну групу, яка відповідає нормам і цінностям певного суспільства, об’єднана сукупністю міжособистісних контактів, що формуються у спільній взаємодії і впливі один на одного.

Сім’я є тією соціальною інституцією, де відбувається відтворення й виховання моло­дого покоління, забезпечується піклування про рідних, складаються різні типи морально-правових відносин: чоловік - дружина, батьки - діти, батьки - інші члени сім’ї, діти - діти, діти - інші члени родини.

Суспільна цінність і соціально-психологічна значущість родини зумовлені її відтворенням безпосередньо життя, вихованням дітей, передаванням від старших до молодших соціального досвіду, цінностей культури, формуванням індивідуальної свідомості, діалогічних форм взаємодії.

В цілому, вивчаючи моральний, соціально-психологічний по­тенціал сім’ї, слід наголосити на його надзвичайній суперечливості, зумовленій сукупністю об’єктивних і суб’єктивних чинників. Ці чинники в основному продукуються особливостями соціально-економічної і політичної ситуації в суспільстві, а також особливостями соціально-психологічної і психолого-педагогічної ситуації в сім’ї.

Соціально-психологічний підхід до аналізу сім’ї передбачає розгляд передусім її виховної та репродуктивної функцій. Сім’я — це реальне втілення соціально-психологічного впливу на індивіда, у колі якого опиняються інтелект, емоційно-чуттєва сфера особистості, її погляди, орієнтації, потреби. Вона здійснює вплив на лю­дину через спілкування, діяльність, особистий приклад дорослих членів родини, через оцінку конкретної поведінки та самоаналіз. Одночасно вплив сім’ї пов’язаний з дією інших інституцій соціалізації — школи, засобів масової інформації, референтних груп, значущих осіб і т. п.