Поняття методології

Методологія відрізняється від методики і педагогічної технології. Справа в тому, що методологія (будь яка методологія тієї чи іншої науки - методологія викладання того чи іншого предмету тощо) оперує найбільш ґрунтовними, філософічними, універсальними поняттями і торкається насамперед підвалин предмету, що методологічно розглядається. Вона – методологія – розглядає мету, зміст, структуру (загальну структуру), функції, контекстне місцезнаходження предмета. Методика ж і педагогічна технологія засновані на пошуку оптимізації засобів трансляції (передачі) певної інформації від викладача до учня (від вчителя до школяра, від викладача до студента тощо). Тобто методика і педагогічна технологія є конкретизацією того, що дає методологія.

Методологічним грунтом викладання інтегрованих курсів мистецьких дисциплін повинна бути художня картина світув свідомості вчителя. Художня картина світу повинна перекликатися з загальним образом (картиною) культури. Саме в контексті загальнолюдської культури існує художня культура, в контексті якої функціонує будь яке мистецтво. Це є перша важлива методологічна позиція, якої повинні дотримуватись в педагогічній діяльності викладачі дисциплін художнього циклу.

Методологія науки - шлях, спосіб пізнання і навчання - система принципів, норм і способів організації і побудови технічної і практич ної діяльності, а також навчання про шляхи досягнення дійсного значення й оптимального практичного ефекту.

Методологія педагогіки - шлях дослідження, теорія, вчення про науковий метод пізнання (Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. Навч. посібник. -Харків, 2002. - С. 15).

2. Методологічні принципи досліджень проблем виховання та навчання дітей:

Провідні методологічні принципи досліджень проблем виховання та навчання дітей:

- конкретно-історичне вивчення суспільних явищ в усій різноманітності їх зв'язків, залежностей та опосередкувань;

- неможливість перенесення законів однієї науки до законів іншої, хоча б і суміжної, близької за об'єктом та предметом дослідження;

- діалектична єдність загального та окремого у педагогічних явищах;

- єдність виховання та життя;

- взаємозв'язок та взаємозалежність педагогічної теорії та практики (Лихачев Б. Т. Педагогика: Курс лекций. - М, 1996. - С.80-82);

3. Методологічні підстави розвитку теорії виховання:

- виховання, як й усі природні та суспільні явища, має детерміністський (від лат. визначаю) характер... матеріалістична педагогіка досліджує об'єктивні виробничо-економічні та соціально-політичні фактори, що впливають на виховну практику та на розробку її теоретичних основ;

- джерела розвитку людини як особистості знаходяться поза людиною, її формування відбувається за "соціальною програмою", під впливом суспільних чинників, у тому числі виховних;

- наука, відбиваючи об'єктивні закони суспільного розвитку, повинна служити суспільному прогресу, утвердженню людини як найвищої цінності суспільства (Харламов И.Ф. Педагогика. - М., 1990. -С.87);

- вчення про вихідні (ключові) положення, структуру, функції та методи науково-педагогічного дослідження (Методология и методика дидактического исследования. - М., 1982. - С. 10);

- загальні принципові положення, що лежать в основі дослідження будь-якої педагогічної проблеми (Кочетов А.И. Педагогическое исследование. - Рязань, 1975. - С.6).