Особисті мотиви менеджменту.

Часто менеджери компаній планують проведення злиттів і поглинань не для підвищення вартості керованого ними бізнесу, а для задоволення особистих амбіцій. Рівень влади менеджменту й величина матеріальної винагороди багато в чому визначається розмірами корпорації.

Теорія, відповідно до якої особисті мотиви керівництва можуть відігравати істотну роль в ухваленні рішення про проведення поглинання, уперше отримала наукове обґрунтування й розробку у 1986 році в дослідженні відомого американського економіста Річарда Ролла. У своїй роботі він припустив, що хоча далеко не всі поглинання можуть бути пояснені особистими амбіціями керуючих, проте людський фактор у подібних угодах відіграє важливу роль. Ступінь впливу людського фактора може значно варіюватися від угоди до угоди, однак, за підсумками дослідження, основні висновки якого згодом підтверджувалися роботами інших економістів, можна однозначно стверджувати про істотність особистих мотивів керівників як фактора, що впливає на ухвалення рішення про злиття.

Підводячи підсумки, можна зробити висновок про те, що процеси концентрації й укрупнення капіталу підприємств є природною реакцією на динамічно мінливу ринкову ситуацію, а також одним з діючих механізмів прискорення темпів розвитку й досягнення си­нергетичного ефекту.

Угоди по злиттю й поглинанню в промисловості можуть бути здійснені різними способами, а в основі їхнього здійснення можуть лежати різні мотиви, однак у сучасній економічній ситуації дана тенденція може бути названа позитивною, а процеси укрупнення й концентрації промислового капіталу в умовах вступу України у СОТ - однією з небагатьох можливостей захисту українських виробників від експансії потужних закордонних конкурентів.