Класифікація основних видів ризиків сучасних стратегій диверсифікації
Ринок фірми | Товари і технології | |
Відомі | Нові | |
Відомий | Концентраційні ризики | Технологічний ризик |
Новий | Комерційний ризик | Складні ризики повної диверсифікації |
Часткового зменшення ризиків інноваційної діяльності підприємства можна досягти через створення стратегічних альянсів із промисловими, комерційними і науково-дослідними організаціями чи перерозподіл ризиків на конкурентів (рис 1.9.):
Зменшення ризику і витрат Швидкі темпи комерціалізації. максимізація доходів альянсу Спрямування на досягнення лідерства на ринку | Зменшення ризику і витрат Концентрація на суттєвих конкурентних перевагах, притаманних підприємству | Партнерство | Форма |
Зменшення ризику і витрат Спрямування на досягнення лідерства в ніші | Максимальний рівень ризику Спрямування на досягнення лідерства на ринку | Самостійно | |
Використання здобутків, опанування перспективних напрямків компаній-лідерів (конкурентів) | Визначення та розвиток власних інноваційних напрямків | ||
СТРАТЕГІЯ |
Рис. 1.9. Основні способи перерозподілу ризиків
Для подолання ризиків комерційного провалу інноваційного продукту потрібен величезний обсяг інформації щодо стану зовнішнього ділового середовища підприємства. Треба вміти також здійснювати екстраполяцію вихідних даних у майбутнє з метою значення довгострокових конкурентних переваг, які дасть успішна реалізація інноваційного проекту. Досягти цього можна тільки за умов систематичного й глибокого вивчення ринку, застосування всіх складових механізму маркетингового забезпечення та підтримки інноваційної діяльності. Працівники фірми повинні брати активну участь у процесах розроблення та й запровадження нововведень, розуміти важливість цієї діяльності. Це досягається навчанням персоналу, інформаційним забезпеченням працівників, залученням їх до процедур експертного оцінювання новацій, стимулюванням творчої активності за допомогою різних конкурсів, ярмарків ідей тощо. З усіх цих напрямків найважливішим є своєчасне, різнобічне та достатнє інформаційне забезпечення. Головними джерелами такої інформації вважають:
· дослідження споживачів;
· вивчення товарів, що конкурують з фірмовими;
· вивчення галузевих тенденцій розвитку основної продукції та технологій, які використовуються для її виробництва. Такий аналіз здійснюється в тісній взаємодії з дослідницькими підрозділами фірми та розробниками нових товарів.
Значна роль у цій діяльності належить фахівцям служби маркетингу.
Суттєве значення має також консультування службою маркетингу працівників фірми, які беруть участь в усіх зовнішніх акціях, що стосуються нових товарів та послуг. Маркетологи завжди мають бути готові дати повну та кваліфіковану консультацію щодо комерційних прогнозів можливостей нового товару за допомогою спеціальної системи критеріїв та показників. Ця діяльність здійснюється в тісному контакті з інформаційними підрозділами під керівництвом служби маркетингу. Головне, щоб жодна пропозиція працівників не залишилась поза увагою і кожне досягнення в інноваційній діяльності мало достатнє заохочення. Методичні прийоми маркетингу у фірмах здебільшого становлять комерційну таємницю і тому мало висвітлюються в літературі. Найбільш відомі методичні рекомендації американської консультаційної компанії «А.С.Нілсен» корпорації «Даненд Бредстрит», яка в середині 60-х років запропонувала оцінну матрицю нового товару. В її основу покладено універсальний алгоритм комерційного оцінювання, котрий передбачає такі напрямки аналізу:
· ринок нового товару, його стан та перспективи;
· конкурентоспроможність нового товару на ринку;
· можливий обсяг збуту товару на ринку;
· виробничі проблеми, пов'язані із забезпеченням безперебійного та своєчасного випуску високоякісного товару.
Аналіз за цими напрямками дає змогу з'ясувати ринкові шанси та можливості нового товару. Для оцінювання використовуються ринкові, товарні, збутові та виробничі критерії. До ринкових чинників здебільшого відносять: потребу у виробі; перспективи розвитку ринку; рівень конкуренції; рівень стабільності ринку. З товарними чинниками найчастіше пов'язують технічні характеристики товару; упаковку; ціну. Суттєву роль відіграють можливості збуту: гармонічність асортименту продукції, що виробляється; стан та можливості системи збуту; реклама. Велике значення має також виробничий потенціал; обладнання та персонал підприємства; сировинні ресурси; знання та кваліфікація робітників. Оцінка за вищезазначеними критеріями може здійснюватися за допомогою різних шкал. Найпростішою є така: вище за середній рівень, середній рівень, нижче за середній рівень (табл. 1.6.).
Цікавими також є посилання Ж.Ж. Ламбена на матрицю попередньої оцінки комерційних шансів нового товару відомої американської консалтингової групи МОА. Головними чинниками майбутнього успіху вважаються привабливість та конкурентоспроможність товару. Кожен з цих чинників має кілька головних критеріїв, які можуть бути оцінені за такою шкалою: дуже висока, висока, низька, дуже низька. До головнихкритеріїв привабливості товару належать: тенденції ринку; термін життя товару; швидкість його розповсюдження; фізичний потенціал ринку; грошовий потенціал ринку; потреби покупців; ставлення продавців; потреба в рекламній підтримці; доступність ринку. Конкурентоспроможністьоцінюється за такими критеріями: принадність товару; перевищення якості проти інших аналогічних товарів; рівень конкуренції; час збереження винятковості товару; відповідність товару напрямку діяльності фірми; ціна; сумісність споживачів та продавців; адекватність торгового персоналу; рівень якості. Є також ще й інші критерії попередньої оцінки можливостей нового товару для досягнення стратегічної мети фірми. Але найбільшого успіху у формуванні ідей нових товарів та зниженні ризику комерційної невдачі досягають фірми, які мають гарне маркетингове забезпечення інновацій.
Таблиця 1.6.
Критерії оцінки нового виробу [27]
Критерії | Оцінка | ||
вища за середню | середня | нижча за середню | |
А. Ринкові характеристики | |||
Потреба у виробі | Виріб задовольняє нову потребу, значно вдосконалений проти аналога | Виріб удоско-налений лише за вторинними характеристиками, які, однак, мають значення для достатньо широ-кого кола споживачів | Виріб не віддізняється від аналогів і задовольняє ті самі потреби |
Перспективи розвитку ринку | Однорідний загальноціональний, має значні перспективи розвитку із залу-ченням різних прошарків покупців. Великі потенційні можли-вості для експорту | Ринок стабільний, з потенційною можливістю збільшення в окремих регіонах за рахунок розши-рення кола покуп-ців. Можливості для експорту незначні | На ринку домінують кілька сильних конкурентів |
Рівень конкурентоспроможності виробу | Сильних конку-рентів немає. Рівень витрат на рекламу, якщо порівняти з рівнем продажу, є низь-ким. Низька собі-вартість новов-ведення. Конкуренти мають великі можливості приділяти новації | Конкуренти мають міцні позиції, але для отримання помірних прибутків потрібні помірні витрати. Собівартість нововведення відносно невелика | На ринку домінують кілька однаково сильних конкурентів. Вартість розроб-лення виробу, аналогічного за якістю товарам-конкурентам, є надто великою. Конкуренти спроможні здійснити швидкі та ефективні контрзаходи щодо нової або тради-цйної продукції компанії. |
Рівень стабільності ринку | На стан ринку загальні економічні чинники практично не впливають. Ринок не має сезонних коливань. З великою ймовірністю можна передбачати, що попит на вибір буде постійний. Протягом кількох років норма прибутку буде вища за середню | Обсяг збуту помірно залежить від загально-економічних змін і сезонних коливань попиту. Виріб матиме попит достатньо довго, що уможливити окупність інвести-цій і отримання прибутку. | Обсяг надто зале-жить від загально-економічних змін. Значні сезонні коливання обсягів продажу, що повязано з ризиком втрат персоналу та матеріальних запасів. Невизна-ченість щодо можливостей окуп-ності інвестицій. Сумніви щодо отримання прибутку. |
Б. Товарні технічні характеристики | |||
Технічні властивості виробу | Виріб має унікальні властивості, значно переважає товари-конкуренти, надійно запатентований | Виріб має унікальні властивості, які значно переважають товари конкурентів, однак патенти мають низький рівень надійності. Властивості вибору важкі для копіювання. | Властивості виробу патентуванню не підлягають, можуть бути легко скопійовані конкурентами |
Упаковка | Споживча і торго-вельна упаковка є унікальними, значно пере-важають досягнення конкурентів і можуть бути запатентовані | Упаковка ліпша за ту, якою користу-ються конкуренти, але не підлягає патентуванню. Для її копіювання потрібно складне обладнання, знання технології та спеціально підготовлений інженерно-техніч-ний персонал | Властивості упа-ковки патенту-ванню не підля-гають і легко копіюються |
Ціна | Вибір ліпшої або такої самої якості. Як і товари-конкуренти, але реалізуються за нижчими цінами. За ціни, вищої ніж у конкурентів, переваги в якості настільки значні, що виправдовують ціну навіть на погляд неспеціаліста | Виріб пропо-нується за такими самими цінами, що в конкурентів, але має вищу якість | Виріб має однакову якість з товарами, але пропонується за більш високою ціною |
В. Збутові характеристики | |||
Зв’язок з асор-тиментом продукції, що випускається | Виріб доповнює наявний асортимент. Його виробництво має сприяти збуту продукції в цілому | За необхідності виріб може бути пристосований до наявного асор-тименту. Він не впливає на збут іншої продукції | Виріб погано або зовсім не пов’язується з наявним асортиментом. Продаж виробу може призвести до зменшення попиту на іншу продукцію |
Реалізація | Реалізація в повному обсязі забезпечується власною розпо-дільною мережею та збутовим апаратом | Реаізація в основ-ному забезпе-чується власною розподільною мережею. Може постати необ-хідність у частко-вій реорганізації збутового апарату та зміні збутових територій | Розподіл можливий лише за залучення додаткових каналів. Велика ймовірність необхідності змін в організації та чисельності збуто-вого апарату або навіть повної його заміни |
Реклама | Унікальні власти-вості виробу дають великі можливості для здійснення ефективної рекла-ми, стимулювання попиту, демонстру-ванням продукції з використанням методів, якими фірма володіє найліпше | Властивості вибору не перевищують властивостей товарів-аналогів, але фірма володіє методами реклами та стимулювання попиту ліпше за конкурентів | Виріб має певні харакеристики, придатні для рекламування, але методика реклам-ної роботи фірми значно поступається конкурентам |
Г. Виробничі характеристики | |||
Обладнання та персонал підприємства | Виробнича база дає змогу розпочати виробництво продукції. Будуть використані ненавантажені виробничі потуж-ноті. Додатковий персонал не потрібний | Виробництво може бути організоване без суттєвого збільшення виробничих потужностей та виробничого персоналу. Можлива потреба в перепідготовці кадрів | Необхідне значне додаткове обладнання, нові технічні засоби та персонал, грунто-вна перепідготовка кадрів. |
Сировинні ресурси | Використовуються традиційні матеріальні ресурси (або відходи виробництва). Фірма має можливість продовжувати їх закупівлю в основних постачальників | Здебільшого використовується наявна сировина (або відходи виробництва). Може постати необхідність у придбанні додат-кової сировини як у традиційних, так і в нових постачальників | Наявна сировина (або відходи виробництва) використовуватиметься недостатньо чи зовсім виявиться непридатною. Потрібно великі закупки матері-альних ресурсів |
Інженерно-технічні зання та досвід персоналу | Виріб дає змогу оптимально використовувати інженерно-технічні знання та досвід персоналу, а також споживчі власти-вості продукції. Продукція забезпе-чує найсприятл-ивіші умови для дальшого вдоско-налення знань і підвищення ква-ліфікації пер-соналу. Інженерно-технічні знання, досвід персоналу та знаня споживчих влас-тивостей продукції забезпечують ви-робництво нового виробу. Разом із цим можлива необхідність підви-щення кваліфікації та збільшення кількості пер-соналу | Інженерно-технічні знання, досвід персоналу та знання споживчих властивотей про-дукції забезпечють виробництво нового виробу. Разом із цим можлива необхідність під-вищення кваліфі-кації та збільшення кількості перс-оналу | Інженерно-технічні знання, досвід персоналу лише частково можуть бути використані для виробництва нового виробу. |
Контрольні питання:
1. Дайте визначення поняттям: «інновація», «інтенція», «ініціація», «дифузія».
2. Розкрийте зміст понять: «інноваційна діяльність», «інноваційний потенціал», «інноваційний процес».
3. Охарактеризуйте модель інноваційного процесу.
4. Які головні цілі науково-технічного та інноваційного розвитку в Україні?
5. Що є об’єктами інноваційної діяльності?
6. Які чинники впливають на формування інноваційної політики підприємства?
7. Назвіть та охарактеризуйте класифікаційні ознаки інновацій.
8. Що являє собою інноваційний маркетинг?
9. Яке місце інноваційного маркетингу в інноваційному процесі?
10. За якими складовими систематизується науково-технічна, патентна та маркетингова інформація?
11. Як нововведення впливають на зміну організаційної структури підприємства?
12. Охарактеризуйте основні види ризиків в сучасних стратегіях диверсифікації.
13. Який алгоритм покладено в основу матриці А. Нілсен?
14. За якими критеріями можна оцінити новий виріб?
ТЕМА 2. ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ СТВОРЕННЯ НОВОГО ПРОДУКТУ
Ключові слова: новий товар, новий продукт, новий вибір, продуктова лінія, планування нового товару, етапи розробки нового товару, генерування ідей, відбір ідей, розробка та перевірка концепції, стратегія, економічний аналіз, тестування, комерціалізація.
План
2.1. Визначення та класифікаційні ознаки нової продукції.
2.2. Продуктова лінія та асортиментний набір.
2.3. Планування продукції та етапи розробки нового товару.
Дата добавления: 2015-09-28; просмотров: 842;