Рівень ІІІ. 7. Частина ферменту, яка бере участь у безпосередній взаємодії з субстратом має назву:

7. Частина ферменту, яка бере участь у безпосередній взаємодії з субстратом має назву:

а) фермент – субстратний комплекс;

б) активний проміжний комплекс;

в) активний каталітичний центр;

г) активний центр ферменту.

8. Вказати послідовність стадій, за якими відбувається процес ферментативного каталізу за теорією Михаеліса – Ментен:

а) розпад проміжного комплексу на вихідний субстрат і фермент;

б) розпад проміжного комплексу з утворенням кінцевих продуктів реакції та вивільненням ферменту;

в) взаємодія активних центрів ферменту із субстратом та утворення фермент – субстратного комплексу.

Позааудиторна самостійна робота № 11

Тема: Біологічна роль дифузійних та мембранних потенціалів.

Потенціал дії та потенціал спокою

План

1. Поняття про дифузійний потенціал, механізм його виникнення.

2. Причини виникнення мембранного потенціалу.

3. Потенціал дії та потенціал спокою.

4. Біологічне значення дифузійного та мембранного потенціалів.

Час виконання: 2 години.

Мета роботи: ознайомитися з механізмами виникнення дифузійного та мембранного потенціалів та їх біологічним значенням.

У гальванічних колах, які складаються з двох напівелементів, що відрізняються складом розчинів (як в елементі Якобі - Даніеля) або концентрацією (концентраційні кола), крім потенціалів на межі електрод - розчин виникає додатковий потенціал на межі розчин - розчин. Цей по­тенціал називають дифузійним.Причиною його виникнення є різна швидкість руху катіонів та аніонів солі. Розглянемо причини виникнення дифузійного потенціалу на межі двох розчинів аргентум нітрату різної концентрації у срібному концентраційному елементі.

На мал. зображені два контактуючі розчини АgNO₃ різної ак­тивності. Внаслідок дифузії позитивні і негативні йони переміщуються від розчину з більшою активністю до розчину з меншою активністю. Нітрат-іони NO₃^- характеризуються більшою швидкістю переміщення, ніж йони Аргентуму Аg⁺. Унаслідок цього в розчині з меншою активні­стю солі виникає надлишок аніонів, а в розчині з більшою - надлишок катіонів. Отже, у цьому випадку розчин з меншою концентрацією солі набуває негативного заряду, а з більшою - позитивного, і виникає різни­ця потенціалів, яку називають дифузійним потенціалом.