Політологія як наука функціонує як цілісна система теоретичного (фундаментального) і прикладного (практичного) знання про політику.

Політологія знаходиться у тісній взаємодії з іншими соціально-гуманітарними науками.

З науки про державу та право політологія використовує все, що стосується формальних організаційних структур державної влади, правових аспектів політичної організації і її діяльності. Можна одразу сказати, що без даних юридичної науки політологічний аналіз неможливий.

З економічних тверджень політологія бере факти для виявлення економічних основ розвитку політичних процесів, показу зв'язків між сферою економіки і організаційно-керівною сферою політики. Без знання особливостей відносин у тому чи іншому суспільстві неможливо зрозуміти особливості політичних відносин.

З соціології політологія отримує дані про функціонування суспільства як цілісного, соціальних груп, які входять в його систему, про особистість класових, національних, загальнолюдських інтересів.

Тісно взаємопов'язана політологія з психологією. Аналізуючи діяльність людини в політичній сфері, політологія користується категоріями, що розробляються психологією: “особистість”, “установка”, “мотивація” та ін. Головну роль для аналізу політичного життя суспільства відіграє соціальна психологія, що вивчає поведінку малих соціальних груп, механізми соціального придбання мотивацій, переконань, установок, форми контактів і т.п.

Також тісні зв'язки існують у політологів з історичною наукою. Знання історії тієї чи іншої держави, її соціальних і політичних інститутів, політичної боротьби дозволяє зрозуміти специфіку сучасних політичних відносин.

Філософське діалектичне обміркування сучасного світу, його законів, рушійних сил і суперечностей є важливою методологічною основою для аналізу політичних процесів.

Великі перспективи і нові можливості для політології лежать на шляхах її взаємодії з такими галузями наукового знання, як логіка, естетика, мовознавство.

Перелік проблем, що вивчаються політологією, був викладений у резолюції групи експертів ЮНЕСКО у 1948році. В нього ввійшли такі теми:

1) теорія політики,

2) політичні інститути,

3) партії, групи і суспільне поняття,