Введення чисел.

Будь-яке число, як і текст, вводиться у вибраний елемент таблиці. Введення завершується натисненням на клавішу <Enter> або клацанням лівою клавішею миші на однойменній кнопці (V), розміщеній в рядку формул. За замовчуванням числа вирівнюються вздовж правої межі комірки. Проте спосіб їх вирівнювання можна змінити.

В Excel числа подаються, як правило, у природній формі. Відображення великих чисел можливе також у нормальній формі: ± ME ± Р, де М та Р — мантиса і порядок, а Е — основа системи, що дорівнює 10.

Точність подання чисел із фіксованою комою задається кнопками-піктограмами (<— ,0 ,00 —► 0, ,00). Перша збільшує кількість знаків після десяткової коми, а друга зменшує її. Гранично допустима точність — до 30 знаків після коми. У тих випадках, коли розрядність чисел перевищує ширину комірок, система заповнює їх символами #### або перетворює на нормальну форму.

За допомогою спеціальних функцій можна здійснити округлення чисел із заданою точністю до найближчого більшого (меншого) цілого та ін.

Задания грошового та відсоткового форматів і формату з роздільником чисел на тріади виконується за допомогою кнопок ($) та (%) відповідно.

Формат числових даних вибирається із списку опції «Число» вікна «Формат ячеек» (див. рис. 1). Останнє, як відомо, активізується за командою Формат→Ячейки.

Рисунок 1. Формат ячеек.

Формат «Общий» використовується для відображення як текстових, так і числових даних довільного типу. Кращим для подання дійсних чисел із заданою точністю є формат «Числовой».

Формати «Денежный» і «Финансовый» застосовуються для відображення грошових величин із зазначенням валюти (грн., крб., $, F тощо). Особливістю формату «Финансовый» є те, що він додатково вирівнює значення за десятеричним роздільником.

Формати «Дата» і «Время» зручні для подання дат і часу в різних варіаціях: 16.04.99, травень 99, 13:30, 9:22:37, 3.04.99 12:45 і т. д. У форматі «Процентный» значення комірок множаться на 100 і виводяться на екран із символом % та числом знаків, що дорівнює 2.

Формат «Дробный» використовується для зображення дробів з різними частками (2, 4, 8, 16, 10 і 100) та різним числом цифр (1, 2 і 3), а формат «Экспоненциальный» — для подання чисел із рухомою комою.

Формат «Текстовый» відображає дані будь-якого типу як рядкові, а формат «Дополнительный» — поштові індекси, табельні та телефонні номери. Нарешті, опція «все форматы» містить ряд шаблонів, що дають змогу користувачеві створювати нові формати.

Контрольні питання

1. Яке призначення програми Excel?

2. У яких сферах діяльності використовується Excel?

3. До якого пакету програм входить процесор Excel?

4. Яка структура вікна Excel?

5. В чому полягає відмінність між вікнами Excel і Word?

6. Поясніть призначення рядків вікна Excel?

7. З яких елементів складається електронна таблиця?

8. Як визначається адрес клітинки?

9. Яка інформація може міститись в клітинці?

10. Як встановити потрібний формат числа?

11. Які операції виконуються над вмістом клітинок?

12. Які є методи створення формул в електронній таблиці?

13. Як копіювати формулу з однієї клітинки в іншу?

14. Як викликати засіб „ Автосумма”?

15. Як відбувається створення електронної таблиці, її редагування?

16. Чи відрізняється правило збереження файлу електронної таблиці від збереження текстового документу Word?

Лекція 9. Обчислення в Excel. Робота з графіками та діаграми

План заняття

1. Введення формул і розрахунок.

2. Типи посилань. Рядок формул.

3. Виконання автоматичних обчислень.

4. Майстер діаграм.

5. Створення діаграм за допомогою Майстра діаграм.

6. Редагування діаграм.

1. Введення формул і розрахунок.

Табличний процесор Excel здатний виконувати над даними безліч різних операцій: математичних, логічних, статистичних, текстових, фінансових та ін. Послідовність дій над операндами записується у вигляді специфічних формул, що починаються зі знака рівності, наприклад:

= А5-В7, = СУММ (С1:С10), = СТЕПЕНЬ (А1;А2), де СУММ і СТЕПЕНЬ — імена стандартних функцій підсумовування і піднесення до степеня відповідно.

Будь-яка формула, як текст або число, вводиться у вибрану комірку робочого листка вручну. З метою економії часу і виключення помилок введення посилання на комірки або їхні діапазони можна включати у формулу за допомогою миші. Для цього досить клацнути її лівою клавішею на поточній комірці або виділити "буксируванням" курсору потрібний діапазон.

У формулу можна також включати імена стандартних функцій, вибираючи їх зі спеціального списку вікна «Мастер функций». Останнє активізується кнопкою «Функции» і має вигляд, показаний на рис. 1.

Рисунок 1. Майстер функцій

Майстер функцій автоматизує процес їх введення, залишаючи за користувачем тільки вибір функції та введення деяких констант.

В Excel, як і в інших табличних процесорах, формули можна копіювати з автоматичною настройкою їх за новим місцеположенням. Ця процедура легко виконується "буксируванням" уже відомого маркера заповнення вздовж рядка або стовпця. Тому процедура введення формул у комірку робочого листка є автоматизованою і простою.