Історія Польщі. написання. Іншими критеріями керувався Король Іжиковський (1873-1944), який цінував інтелектуальні та моральні якості митця

написання. Іншими критеріями керувався Король Іжиковський (1873-1944), який цінував інтелектуальні та моральні якості митця, який здатний піднестися над обмеженнями біжучої хвилі.

Авангардистські впливи позначилися на розвитку польського живопису. Художні смаки формувалися естетичними засадами, шо поширювались із Західної Європи, переважно з Парижа. Нові тенденції проявилися в численних малярських об'єднаннях і групах, кожна з яких пропагувала свій стиль і підходи. У Кракові з 1917 р. діяло об'єднання Польських формістів, які надавали перевагу формі зображення, що повинна була показати об'єкт як би в трьох вимірах одночасно. Теоретики напряму стверджували, що йдеться не про реалізм зображення, а лише про форму, яка повинна органічно вплітатися в поверхню полотна. Тому у творах формістів проявлялися помірковані форми кубізму. До відомих формістів належали брати Збіґнєв і Анджей Пронашко. Вони вчились у Києві та Кракові, часто виїжджали за кордон. їхні образи ніби складалися з окремих брил, нав'язуючи до народного мистецтва. Тітус Чижевський (1880-1945) представляв багатоплощинні образи, які іноді представляли собою композицію з різних матеріалів; він намагався наслідувати П. Пікассо. У такому ж дусі залишили твори Леон Хвістек, С.1. Віткевич та ін.

У 1924 р. організувалася група прихильників авангардного мистецтва Блок, яка виступала за "визволення уяви" й побудову довільних форм зображення в стилі конструктивізму. Члени групи вважали, що мистецтво повинно йти в парі з соціальним рухом, однак відсутність реалістичного зображення в їхніх роботах робила таке мистецтво незрозумілим для маси. Владислав Стшемінський (1893-1952) був одним з теоретиків групи, пропагував абстрактне зображення об'єктів, їх представлення у вигляді площин і ліній. У подібному стилі працювали Мечислав Щука, Генрик Стажевський.

Менш радикальні авангардні ідеї пропагували члени об'єднання Ритм, утвореного 1922 р. у Варшаві. Вони зберігали цілісність образу, намагаючися водночас підпорядкувати зображення певному ритму. Особливо їх приваблювало використання в картинах традиційних народних елементів. До відомих представників об'єднання належали Владислав Скочиляс (1883-1934), в картинах якого часто присутні елементи народної культури підкарпатських гу-ралів, краківська малярка Зоф 'я Стриєиська, котра, крім всього іншого, намагалася відбити в своїх творах експресію та динамізм зображення, заснований на індивідуальних відчуттях.

Класичний живопис знайшов послідовників у групі віденських малярів, які об'єднались у Віденське товариство артистів пластиків (1922). Серед них виділявся

Рис. 62. Тадеуш Маковський. Дитяча капела (1922 p.).