РОЗДІЛ 1. ТОРГОВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО В СИСТЕМІ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

1.1. Зміст роздрібної торгівлі. Види і класифікація торговельних об’єктів.

1.2. Спеціалізація та типізація роздрібних торговельних об’єктів.

1.3. Принципи розміщення роздрібних торговельних підприємств.

1.4. Організація торговельної мережі в зарубіжних країнах.

1.5. Показники, що характеризують розвиток роздрібної торговельної мережі.

1.6. Вимоги до організації діяльності підприємств роздрібної торгівлі.

1.7. Ліцензування та патентування торговельної діяльності.

1.1. Зміст роздрібної торгівлі. Види і класифікація торговельних об’єктів

У сучасних умовах господарювання все більшого значення набуває розвиток роздрібної торговельної мережі, в основі якої лежить торговельне підприємство, як однієї із форм задоволення кінцевих потреб споживачів та забезпечення безперервності процесу суспільного відтворення.

Тепер існують різні види та організаційні форми торговельних підприємств.

Під торговельним підприємством розуміється самостійний господарський суб’єкт з правами юридичної особи, що здійснює закупівлю та продаж товарів, а також надання послуг з метою задоволення потреб споживачів.

Класифікація торгівельних підприємств:

1. Залежно від форми власності підприємства поділяються на:

- приватні, що діють на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності);

- підприємство зі стовідсотковими іноземними інвестиціями.

Таким чином, найбільшу питому вагу займають підприємства комунальної форми власності. При цьому зростає частка підприємств державної форми власності. Якщо 2000 року питома вага підприємств державної форми власності складала 7,7%, то 2003 року - 8,6%.

2. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють:

- унітарні підприємства, що створюються одним засновником, який виділяє необхідне для їх функціонування майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника;

- корпоративні підприємства – утворюються, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діють на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

1. За рівнем іноземного інвестування підприємства бувають:

- підприємство з іноземними інвестиціями – підприємство, у статутному фонді якого іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків;

- іноземне підприємство – підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків.

4. Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік підприємства поділяють на:

- малі підприємства – підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік не перевищує п’ятидесяти осіб, а обсяг валового дохоому від реалізації продукції не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисяч євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні. При цьому слід відмітити, що для підприємства роздрібної торгівлі середньооблікова чисельність працівників складає 15 осіб, а для підприємства оптової торгівлі – 25 осіб;

- великі підприємства – підприємства, в кожному з яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції перевищує суму, еквівалентну п’яти мільйонам євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні;

- середні підприємства – підприємства, які знаходяться на межі малих та великих підприємств.

Роздрібна торгівля представляє собою діяльність, пов’язану із купівлею-продажем товарів та послуг кінцевим споживачам. Здійснюючи купівлю-продаж товарів безпосередньо кінцевому споживачу для особистого, сімейного і домашнього використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, та надаючи різні види послуг, вона задовольняє потреби споживача в них. У зв’язку з цим роздрібну торгівлю можна розглядати в трьох основних аспектах:

- як систему суспільних відносин відтворення;

- як систему відносин обміну грошових доходів населення на товари народного споживання;

- як систему зворотного зв'язку з виробництвом.

Роздрібна торгівля в процесі суспільного відтворення виконує такі функції:

- збирає асортимент товарів та послуг від великої кількості постачальників, виробників, оптових торговців, пропонуючи їх для продажу;

- сортує товари;

- надає інформацію виробникам, постачальникам, а також покупцям через рекламу, вітрини, написи, працівників торгівлі;

- зберігає товари, розміщує їх у торговельних приміщеннях;

- встановлює ціну на товар;

- розраховується з постачальниками за продукцію після її отримання ще до продажу споживачам;

- надає ряд додаткових послуг, пов’язаних з обслуговуванням покупців.

Доведення товарів від виробників (оптовиків) до кінцевих споживачів в системі роздрібної торгівлі здійснюється за допомогою роздрібної торговельної мережі.

Роздрібна торговельна мережа – це сукупність стаціонарних, тимчасових та пересувних торговельних об’єктів, а також аптеки для організування роздрібного продажу товарів, пунктів дистанційного продажу товарів, а також пунктів ремонту предметів особистого користування і домашнього вжитку, не пов’язаного з виробництвом цих товарів [9, с.9].

Нині спостерігається диверсифікація торговельної мережі, де кожен із суб’єктів підприємницької діяльності і прагне до більш повного задоволення потреб споживачів та одержання на цій основі максимального прибутку.

Всю сукупність роздрібних торговельних об’єктів, які складають роздрібну торговельну мережу умовно можна розділити на такі типи:

- стаціонарна;

- напівстаціонарна;

- пересувна;

- посилочна.

Кожен із цих типів роздрібної торговельної мережі має свої специфічні особливості, які кожен із суб’єктів підприємницької діяльності використовує при здійсненні торгівлі товарами, роботами, послугами. Коротко розглянемо їх зміст.

До стаціонарної торговельної мережівідносяться торговельні об’єкти, що розміщені в спеціально обладнаних і призначених для ведення торгівлі будівлях. Такими підприємствами можуть бути магазини, магазини-склади, спеціально організовані ринки.

Магазин – торговельний об’єкт, призначений для продажу товарів і надання послуг кінцевим споживачам. Магазини розміщують комплексом торговельних та неторговельних приміщень, необхідних для здійснення різних торгівельно-технологічних операцій.

Магазин-склад – торговельний об’єкт, який обладнаний як товарний склад, де здійснюють операції з оптового та роздрібного продажу товару [9, с.7]. тут торгівля може здійснюватись лісовими, будівельними та іншими матеріалами, сантехнічним та опалювальним обладнанням, паливом та ін. Залежно від виду реалізованих товарів до складу такого магазину входять: торговельний зал та адміністративне приміщення, зал товарних зразків, складські приміщення (опалювальні та неопалювальні), навіси, площадки для зберігання товарів.

У теперішній час до магазинів-складів відносять і підприємства роздрібної торгівлі, що реалізують продовольчі та непродовольчі товари методом самообслуговування переважно із транспортної тари (ящиків, контейнерів) населенню, а також підприємствам або індивідуальним підприємцям для подальшого перепродажу, використання у дрібному виробництві або надання послуг населенню.

Оскільки, домінуючу роль у мережі роздрібної торгівлі становлять магазини, то доцільно детальніше зупинитись на розгляді їх основних різновидів.

Класифікація магазинів:

1. Згідно з основним контингентом покупців, які обслуговуються:

- магазини, які обслуговують міських жителів;

- магазини, які обслуговують сільських жителів.

2. За характером розміщення на території населеного пункту:

- магазини, які розміщені безпосередньо в житловій зоні;

- магазини, які розміщені у місцях загальноміського значення.

3. За товарним профілем:

- продовольчі;

- непродовольчі;

- змішані, які реалізують як продовольчі, так і непродовольчі товари.

5. За формою товарної спеціалізації:

- універсальні;

- комбіновані;

- спеціалізовані;

- вузькоспеціалізовані;

- неспеціалізовані.

6. За методом продажу:

- магазини з індивідуальним обслуговуванням;

- магазини, які реалізують товари за методом самообслуговування;

- магазини, які реалізують товари за зразками;

- магазини, які реалізують товари за замовленнями.

7. За ціновим рівнем товарів, що реалізуються:

- магазини середнього рівня цін;

- магазини низьких цін;

- магазини елітного обслуговування з найбільш високим рівнем цін.

8. За розміром торговельної площі:

- дрібні (торговельна площа до 250 кв.м; в сільській місцевості - відповідно до 100 кв.м);

- середні (торговельна площа від 251 до 1000 кв.м; в сільській місцевості - від 101 до 400 кв.м);

- великі (торговельна площа від 1001 до 3500 кв.м; в сільській місцевості - від 401 до 1000 кв.м);

- громіздкі (торгівельна площа понад 3500 кв.м; в сільській місцевості - більше 1000 кв.м).

Поліпшення торговельного обслуговування населення, найбільш ефективне задоволення потреб споживачів пов'язане не тільки з розвитком мережі сучасних магазинів, але й з розширенням позамагазинних форм продажу товарів. Їх використання сприяє наближенню товарів до місць проживання, роботи і відпочинку людей.

Позамагазинні форми продажу товарів можуть використовуватись через торговельні автомати, ярмарки і ринки, мережовий маркетинг, посилочну торгівлю, електронну торгівлю (Інтернет-магазини), аукціони.

Вибір позамагазинної форми продажу товарів залежить від місцевих умов, а саме: від чисельності жителів у населеному пункті; наявності й асортиментного профілю підприємств торгівлі; сезонних і кліматичних умов та інших чинників.

Оскільки суть торговельних автоматів, посилочної торгівлі буде розглянуто далі як об’єктів дрібно роздрібної торговельної мережі, то насамперед увагу зосередимо на дослідженні особливостей ярмарку, мережового маркетингу, електронної торгівлі, аукціонів та ринку.

Ярмарок– ринковий захід з торгівлі різними товарами, здійснення реклами зразків товарів, проведення переговорів, що регулярно організовується в установленому місці на певний час і на певний термін. Торгівля на ярмарках здійснюється в павільйонах, а також в лотках, кіосках, що належать підприємствам торгівлі, виробничим підприємствам і т.п.

На ярмарках здійснюють також продаж сезонних товарів або приурочують їх проведення до визначених дат, свят. Так, перед початком навчального року організовуються шкільні ярмарки, а напередодні новорічних свят – ялинкові ярмарки. Сезонні ярмарки влаштовують для продажу одягу, взуття, тканин, товарів для садоводів і т.д.

Мережовий маркетинг поки що не набуває значного поширення у вітчизняній торговельній практиці. Особливість цієї форми позамагазинної торгівлі полягає у тому, що реалізація товарів здійснюється торговими агентами вдома, в установах і організаціях, на транспорті і т.п.

Важливо, щоб торгові агенти мали спеціальну підготовку: знали основні споживацькі властивості пропонованих товарів; мали навики ділового спілкування; були знайомі з основами психології і чинним законодавством, регулюючим торгову діяльність.

До обов'язків агента входить виявлення потенційних покупців пропонованих товарів і рекламування їх за зразками, каталогами та іншими рекламними виданнями. При цьому торговому агенту необхідно переконати покупця в існуванні раніше не виявленої потреби саме в цих товарах, в тому, що саме вони найкраще задовольнять його потреби.

Застосування мережового маркетингу дає змогу суттєво скоротити витрати обігу, тому він є перспективною формою позамагазинного продажу товарів.

Появі електронної торгівлісприяв розвиток електронної техніки і сучасних засобів телекомунікаційного зв'язку.

У вузькому значенні - під електронною торгівлею мається на увазі вид дистанційної торгівлі товарів, що здійснюється за допомогою комп'ютерної та телекомунікаційної мережі (зокрема, Інтернет, Інтернет-магазини).

Зараз в Інтернеті існує дуже велика кількість віртуальних магазинів, у тому числі й українських, які пропонують широкий вибір різноманітних товарів. Найбільш часто в таких магазинах представлені книги, комп'ютерна техніка, електропобутові прилади, аудіо-, відео- і фототовари, іграшки та ін.

Покупець, який має доступ до комп'ютерної мережі, може, не виходячи з будинку, ознайомитися з асортиментом Інтернет-магазину, вибрати за описами й фотографіями необхідні товари й відразу ж замовити їх.

Замовлені товари доставляються покупцю кур'єром (як правило, на невеликі відстані) або поштою. Їх оплата здійснюється готівкою, переказом грошей на рахунок продавця, післяоплатою (при доставці поштою) або за допомогою кредитних карток.

Аукціони почали розвиватися останніми роками. Ця форма продажу характеризується тим, що встановлюється мінімальна ціна товару, максимальна ж на конкурсній основі встановлюється самими покупцями в залежності від попиту на той чи інший товар і застосовується при продажу антикварних речей, картин, скульптур, коштовностей, товарів культурно-побутового призначення і т.п.

Тобто аукціон - це ринковий захід на визначений термін для здійснення торгу для продажу попередньо оглянутих покупцем товарів, які переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну.

Ринок як об’єкт стаціонарної торговельної мережі – це торговий об’єкт, створений суб’єктом господарювання на відведеній за рішенням місцевого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, де здійснюється купівля-продаж товарів і надаються послуги покупцям за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції [19, с.25].

Нині ринки займають значну питому вагу в структурі роздрібної торговельної мережі. Це обумовлено, перш за все, трансформаційними процесами, які призвели до масового безробіття, переходу робочої сили із сфери виробництва у сферу послуг та розвитку малого і середнього підприємництва.

Ринкова торгівля існує згідно з “Правилами торгівлі на ринках”. Відповідно з цими Правилами на території ринку можуть бути розміщені об’єкти роздрібної торгівлі (магазини, палатки, кіоски і т.п.), заклади ресторанного господарства, побутового обслуговування, готелі і т.п.

Для торгівлі непродовольчими товарами на ринках відводяться спеціальні місця.

Режим роботи ринку, розмір оплати за місце встановлюються адміністрацією зі згоди органів влади.

Юридичні особи і підприємці повинні мати ліцензію на право діяльності.

Тим, хто продає на ринку, надається ряд послуг: розрубування м’яса, видача обчислювального обладнання, зберігання, перевезення і т.д. Більшість послуг – платні.

Продовольчі товари реалізують тільки за наявності документів, які засвідчують якість. Контроль якості організовується через лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи.

До напівстаціонарної торговельної мережівідносять такі торговельні об’єкти, як павільйон, кіоск, торговельні автомати.

Павільйон – це торговельний об’єкт, який створений з метою продажу товарів кінцевим споживачам, приміщення, що має торговельний зал і місце для зберігання товарного запасу, розраховане на одне чи декілька торговельних місць.

Кіоск – торговельний об’єкт, який створений з метою роздрібного продажу товарів, приміщення без торговельного залу, яке розраховане на одне робоче місце продавця без торговельної зали для покупців.

Торговельні автомати – торговельний об’єкт, призначений для роздрібного продажу товару кінцевому споживачу, в основному вузького асортименту, без торговельної зали та робочого місця продавця. Вони можуть бути встановлені на вокзалах, стоянках транспорту, в парках та інших все людних місцях, а також розміщені усередині магазинів.

Сучасні торговельні автомати є системою, в корпусі якої з'єднані комп'ютер, екран, чекодрукуючий пристрій, купюроприймач, пристрої прийому і видачі монет та інше устаткування.

Подібні автоматичні каси можуть використовуватися самостійно для надання послуг за поданням довідкової інформації. З їх допомогою можна рекламувати товари, пропонувати послуги і т.п.

Крім того, каса-автомат здатна управляти секціями видачі товарів, кількість яких може бути різною. В цьому випадку покупець за допомогою сенсорного екрана вибирає необхідний йому товар і оплачує його, опустивши гроші в пристрій для їх прийому. Каса-автомат приймає гроші за товар, видає здачу монетами і касовий чек. Після цього управляючі команди з каси надходять у відповідну автоматичну секцію видачі товару, яка забезпечує його видачу покупцю протягом 20-30 с.

Пересувна торговельна мережафункціонує на принципах розносної (лотки, корзини, палатки) та розвізної торгівлі (автолавки, вагонолавки, автоцистерни). Вона належить до дрібнороздрібної торговельної мережі і представлена палатками, автомагазинами, автопричепами, автоцистернами та ін.

Дрібнороздрібна торговельна мережа – частина роздрібної торговельної мережі, що об’єднує торговельні об’єкти, які розміщуються в некапітальних спорудах або в пересувних (переносних) технічних засобах, і призначена для організування продажу товарів певного асортименту з використанням найпростішої технології торговельного процесу [9, с.9].

Перевагами використання дрібнороздрібної торговельної мережі є висока гнучкість, оперативність, можливість наближення до кінцевого споживача, тимчасове використання у районах забудови, легке переміщення з місця на місце та ін. Розглянемо характеристики об’єктів дрібнороздроібної торговельної мережі.

Палатка – торговельний об’єкт збірно-розбірної конструкції з метою продажу товару кінцевому споживачу, що не має торговельного залу і приміщень для зберігання товарів, розрахована на одне або декілька робочих місць продавця, на площі яких розміщений товарний запас на один день торгівлі.

Лоток – торговельний об’єкт, створений з метою продажу товару кінцевому споживачу збірно-розбірної конструкції із обмеженим асортиментом.

Посилкова торгівля здійснюється спеціалізованими об’єктами, в тому числі магазинами, шляхом пересилки поштою товарів, що вибираються і замовляються покупцями за зразками, каталогами та ін. Оплата таких товарів здійснюється або попередньо, або під час їх отримання покупцем.

Продаж поштою – вид дистанційної торгівлі товарами, яка здійснюється через каталоги, оголошення, переважно при торгівлі книгами. В цьому випадку покупець вносить грошовий аванс як гарантію викупу всього комплекту передплати. При передплаті, після внесення авансу, покупцю видають квитанцію чи абонемент, при пред’явленні яких йому видають на пошті чи у відповідному магазині видання оплачені екземпляри комплекту.