Спеціалізація та типізація роздрібних торговельних об’єктів

- зменшується кількість підприємств, що торгують окремими товарами, тобто вони територіально віддалені від покупців;

- збільшується витрата часу на здійснення покупки;

- обмежується можливість комплексного обслуговування населення.

Спеціалізованими переважно є непродовольчі магазини.

У сільській місцевості в зв’язку з малою щільністю населення значно обмежується можливість спеціалізації торговельної мережі.

Спеціалізація роздрібних торговельних підприємств передбачає їх розподіл за декількома ознаками, основною з яких є асортимент товарів, що реалізуються.

За цією ознакою магазини можна розділити на три групи:

- продовольчі, де частка продовольчих товарів у товарообороті магазину складає 70-100%;

- непродовольчі, де частка непродовольчих товарів у товарообороті магазину складає 70-100%;

- змішані, як передбачені для торгівлі як продовольчими, так і непродовольчими товарами, частка цих товарів майже однакова.

У свою чергу продовольчі та непродовольчі магазини залежно від рівня спеціалізації можна поділити на такі групи:

· універсальні, що торгують широким асортиментом багатьох товарних груп з наданням широкого вибору послуг (універмаг, універсам, гастроном, супермаркет, гіпермаркет, дискаунтер,Торговельні доми);

· спеціалізовані магазини, що включають в асортимент певну групу товарів глибокої асортиментної диференціації (взуття, тканини, меблі, книги та ін.);

· вузькоспеціалізовані, асортимент яких сформований із підгруп товарів або окремих видів товарів глибокої асортиментної диференціації („Хліб”, „Чоловічі сорочки”, „Жіноче взуття”, „Зонти”, „Сири”, „Ковбаси”, „Дитячі книги” та ін.);

· Комбіновані – здійснюють торгівлю товарами декількох (двох-трьох) груп товарів, пов’язаних між собою спожитковою призначеністю та забезпечують комплексне задоволення потреб окремих груп споживачів. Наприклад, парфумерія - галантерея, одяг-взуття, овочі-фрукти, м’ясо-риба. До комбінованих відносяться також магазини, які реалізують товари різних груп, об’єднаних за споживчим комплексом (товари для дітей, жінок, чоловіків, молоді, ветеранів, побутова техніка) та однорідності попиту (дієтичні продукти, дитяче харчування, подарунки);

· неспеціалізовані – невеликі за розміром, торгують товарами різних груп без спеціалізації по відділах та секціях („Промтовари”, „Продукти”, товари повсякденного попиту). Вони можуть мати в асортименті продовольчі та непродовольчі товари.

Існує три основних методи визначення рівня спеціалізації роздрібної торгівельної мережі:

1. Рівень спеціалізації визначається як відношення кількості спеціалізованих магазинів Кс до загальної їх кількості Кз;

2. Рівень спеціалізації визначається як відношення товарообороту спеціалізованих магазинів Тс до загального товарообороту Тз;

3. Рівень спеціалізації визначається як відношення торговельної площі спеціалізованих магазинів Пс до загальної торговельної площі Пз.

На рівень спеціалізації впливає ряд факторів:

- характер споживчого попиту (твердо сформований або імпульсивний попит);

- рівень складності асортименту (чим складніший асортимент, тим більш вузька спеціалізація можлива та доцільна);

- розміри торговельних підприємств (менші розміри вимагають більш вузької спеціалізації);

- місцеві умови розвитку товарообороту;

- чисельність населення міст.

Типізація, або тип – сукупність характеристик крамниці, що визначають її відмінні особливості, а саме: асортиментний профіль, розмір торговельної площі, методи продажу товарів, їх цінові характеристики [9, с.8].

На основі типізації вдосконалюється управління торговельною мережею, забезпечується можливість широкого використання типових рішень щодо формування торговельного асортименту, що сприяє стандартизації обладнання, визначенню чисельності робітників для магазину, упорядкуванню товаропостачання, організації праці, впровадженню прогресивних технологій.

Типізацію торговельних підприємств здійснюють за такими ознаками:

1. Типізація асортиментного профілю, яка полягає у встановленні для магазину певного асортименту, тобто визначення певних товарних груп, що реалізуються у магазині.

2. Типізація розмірів торговельної площі, яка зводиться до визначення торговельної площі магазину на основі виявленого обсягу товарообороту або чисельності обслуговуваного населення. Магазини одного товарного профілю можуть мати декілька типових розмірів: наприклад, типорозміри універсамів: 400, 650, 1000, 1500, 2000 м² торговельної площі.

3. Типізація за ціновими характеристиками полягає у встановленні цінового рівня на товари та послуги. За цією ознакою виділяють магазини із високим, середнім та низьким ціновими рівнями на товари та послуги.

Усі типи магазинів зведені в номенклатуру типів магазинів, у якій враховані сучасні вимоги до розвитку і організації торговельного обслуговування міського населення, а також зарубіжний досвід.

Найбільш поширеними типами роздрібних торговельних підприємств є:

- універсам (супермаркет) – роздрібне торговельне підприємство торгівельною площею від 400 м² до 2499 м² з універсальним асортиментом продовольчих та непродовольчих товарів понад 5 тисяч асортиментних позицій переважно повсякденного попиту. В основному, в таких магазинах застосовується самообслуговування як метод продажу товару.

- гастроном– магазин з індивідуальним обслуговуванням покупців через прилавок, що реалізує продовольчі товари універсального асортименту, торговельною площею від 400 м² до 2000 м².

- мінімаркет – підприємство роздрібної торгівлі, що реалізує продовольчі товари не менше 500 асортиментних позицій через самообслуговування (в основному – хліб, кондитерські товари, гастрономію, лікеро-горілчані вироби, пиво, безалкогольні напої) з індивідуальним обслуговуванням через прилавок, торговельною площею до 200 м². Може містити асортимент непродовольчих товарів повсякденного попиту (близько 40-50% площі).

- універмаг – магазин, що має торговельну площу понад 2500 м², та пропонує універсальний асортимент непродовольчих товарів (понад 10 тисяч асортиментних позицій) і використовує різні методи товарного обслуговування, однак переважно самообслуговування.

- торговий дім– підприємство роздрібної торгівлі, торговельною площею від 1000м², що складається, як правило, із декількох уособлених магазинів, з єдиною дирекцією, що розміщені в одній будівлі і працюють на повному госпрозрахунку. До складу торгового дому можуть входити універмаг, супермаркет, спеціалізовані магазини, підприємства харчування. Особливістю такого типу підприємства є більш широкий, ніж у звичайних магазинах, спектр комерційних послуг.

- „Промтовари” – підприємство роздрібної торгівлі торговельною площею від 200 м², що реалізує непродовольчі товари вузького асортименту, основні з яких - швейні та трикотажні вироби, взуття, галантерея, парфумерія.

- фірмовий магазин – невелике роздрібне підприємство торгівельною площею до 150 м² з обмеженим асортиментом промислових або продовольчих товарів, що перебувають у підпорядкуванні того підприємства, чиїми товарами торгує. Таке підприємство повинне вивчати попит населення на товари, надавати послуги, здійснюватиактивну маркетингову політику.

- зручний (дискаунтний) магазин – невелике роздрібне підприємство торговельною площею 400-800 м² з асортиментом продовольчих та непродовольчих товарів переважно повсякденного попиту, де продаж товарів здійснюється через самообслуговування. Характерною рисою такого типу підприємства є створення в ньому додаткових зручностей: подовжений або цілодобовий режим роботи, низькі ціни, зручне місце розташування - на автозаправних станціях, автомагістралях, у зонах відпочинку та ін.

- спеціалізовані товари з продажу окремих груп продовольчих (непродовольчих) товарів торговельною площею 250-3500 м². Такими магазинами можуть бути магазини з продажу одягу, білизни, тканини, взуття, галантерейних і парфумерних товарів; магазини з продажу товарів господарського вжитку і меблів; магазини з продажу товарів культурно-побутового призначення, спорту та туризму; інші (квіти, книги).