Право користування землею за звичаєвим правом окремих країн

За звичаєвим правом народів Африки зазвичай не визнається право власності на землю. Натомість, існують права використання та зайняття землі. Суб’єктом права є плем’я, клан чи родина. Як правило, земельна ділянка реєструється на ім’я вождя чи голови, і у відносинах із третіми особами він виступає як власник земельної ділянки. Але коли йдеться про внутрішні відносини групи осіб, кожен голова родини має право на наділення землею для садиби, обробітку та випасання худоби46.

У північній частині Руанди, що залишалася за межами впливу центральної влади, земля традиційно використовувалася громадами за специфічною системою земельної залежності («ubukonde»). За цією системою, регламентованою нормами звичаєвого права, особа, що першою зайняла землю, голова громади («umukonde»), надавала землю своїм родичам та окремим залежним особам з-за меж громади. Останні сплачували голові невелику символічну плату у формі пива або відробітку47.

Після здобуття Руандою незалежності від Бельгії в 1960 та 1961 роках вживалися законодавчі заходи з метою викорінення звичаєвого землеволодіння. Основним засобом для цього була обрана реєстрація прав на землю, проте успіх був невеликим48.

Уряд Еквадору не визнавав прав корінних народів до 1990 р. З цього року спільнотам зі складу корінних народів стали систематично надаватися права на землю. Між тим, держава залишає за собою право на корисні копалини, у т.ч. нафту, а права корінним народам надають з умовою не перешкоджати розвідці та видобуванню корисних копалин49.

Використання земельних ділянок відповідно до звичаєвого права Індонезії здійснюється громадою, проте звичаєве право (адат) визнає низку прав користування землею. Контроль громади за правами окремих осіб, на думку дослідників, охоплюється специфічним загальним правом громади розпоряджатися землею «хак улайат». Це право має дві основні особливості. По-перше, право громади є «слабшим», а особи – «сильнішим» при вк ладенні більшої частки праці та капіталу у землю. Чим менше особа працює, тим більша ймовірність, що громада передасть право користуванні її земельною ділянкою іншому члену. По-друге, передача прав на землю однією особою іншій підлягає жорсткому контролю громади або її голови50.

Також Основний аграрний закон визнає кілька традиційних прав, включаючи право очищувати землю від лісу, ловити та розводити робу, проводити воду, збирати лісові продукти. Поряд із цим, законодавство не передбачає механізму визнання та реєстрації таких прав, через що захистити їх неможливо51.

1 Быстров Г.Е. Правовые проблемы земельной и аграрной реформ в зарубежных странах: теория, практика, итоги, перспективы. – Минск: БГЭУ, 2001. – С.125.

2 Гайдуцький П.І. Оренда в агрокомплексі: Запитання і відповіді. – К.: Україна, 1991. – С.7-8.

3 Назаренко В.И. Зарубежный опыт функционирования земельного рынка // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.antax.ru

4 Быстров Г.Е. Правовые проблемы земельной и аграрной реформ в зарубежных странах: теория, практика, итоги, перспективы. – Минск: БГЭУ, 2001. – С.128.

5 Быстров Г.Е. Земельная и аграрная реформа в зарубежных странах: правовая теория и практика- Мн.: БГЭУ, 1999. - С.152-153.

6 Чау Тхи Хань Ван. Земельное законодательство Социалистической Республики Вьетнам и Украины: сравнительно-правовой анализ. – Дис. … к. ю. н. … 12.00.06. – Х.: Национальная юридическая академия имени Ярослава Мудрого, 2007. – С.136.

7 Чау Тхи Хань Ван. Земельное законодательство Социалистической Республики Вьетнам и Украины: сравнительно-правовой анализ. – Дис. … к. ю. н. … 12.00.06. – Х.: Национальная юридическая академия имени Ярослава Мудрого, 2007. – С.8, 156.

8 Чау Тхи Хань Ван. Земельное законодательство Социалистической Республики Вьетнам и Украины: сравнительно-правовой анализ. – Дис. … к. ю. н. … 12.00.06. – Х.: Национальная юридическая академия имени Ярослава Мудрого, 2007. – С.139.

9 Чау Тхи Хань Ван. Земельное законодательство Социалистической Республики Вьетнам и Украины: сравнительно-правовой анализ. – Дис. … к. ю. н. … 12.00.06. – Х.: Национальная юридическая академия имени Ярослава Мудрого, 2007. – С.140.

10 Чау Тхи Хань Ван. Земельное законодательство Социалистической Республики Вьетнам и Украины: сравнительно-правовой анализ. – Дис. … к. ю. н. … 12.00.06. – Х.: Национальная юридическая академия имени Ярослава Мудрого, 2007. – С.141.

11 Чау Тхи Хань Ван. Земельное законодательство Социалистической Республики Вьетнам и Украины: сравнительно-правовой анализ. – Дис. … к. ю. н. … 12.00.06. – Х.: Национальная юридическая академия имени Ярослава Мудрого, 2007. – С.141.

12 Назаренко В.И. Зарубежный опыт функционирования земельного рынка // [Електронний ресурс]. – www.antax.ru

13 Назаренко В.И. Зарубежный опыт функционирования земельного рынка // [Електронний ресурс]. – www.antax.ru

14 Назаренко В.И. Зарубежный опыт функционирования земельного рынка // [Електронний ресурс]. – www.antax.ru

15 Назаренко В.И. Зарубежный опыт функционирования земельного рынка // [Електронний ресурс]. – www.antax.ru

16 Christie, Alec. Myanmar: Oil and Gas Sector: Registration of Transfers and Leases of Land // International Energy Law & Taxation Review. – 2000. – P. 46.

17 Christie, Alec. Myanmar: Oil and Gas Sector: Registration of Transfers and Leases of Land // International Energy Law & Taxation Review. – 2000. – P. 47.

18 Родюча територія з рівнинним рельєфом нижче рівня моря, що створена за рахунок осушення водойми.

19 Быстров Г.Е. Земельная и аграрная реформа в зарубежных странах: правовая теория и практика- Мн.: БГЭУ, 1999. - С.158.

20 Назаренко В.И. Зарубежный опыт функционирования земельного рынка // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.antax.ru

21 Быстров Г.Е. Правовые проблемы земельной и аграрной реформ в зарубежных странах: теория, практика, итоги, перспективы. – С.134.

22 Германское право. – Ч. 1. – Гражданское уложение. – М.:, 1996.

23 Быстров Г.Е. Земельная и аграрная реформа в зарубежных странах: правовая теория и практика- Мн.: БГЭУ, 1999. - С.144.

24 Быстров Г.Е. Земельная и аграрная реформа в зарубежных странах: правовая теория и практика- Мн.: БГЭУ, 1999. - С.144-145.

25 Горбатович С.М. Про досвід Польщі щодо ефективного управління земельними ресурсами та можливості його впровадження в Україні // Землевпорядний вісник. – 2004. - №3. – С.88.

26 Быстров Г.Е. Земельная и аграрная реформа в зарубежных странах: правовая теория и практика. - Мн.: БГЭУ, 1999. - С.134.

27 Быстров Г.Е. Земельная и аграрная реформа в зарубежных странах: правовая теория и практика. - Мн.: БГЭУ, 1999. - С.86, 149.

28 Быстров Г.Е. Земельная и аграрная реформа в зарубежных странах: правовая теория и практика. - Мн.: БГЭУ, 1999. - С.86.

29 Быстров Г.Е. Земельная и аграрная реформа в зарубежных странах: правовая теория и практика. - Мн.: БГЭУ, 1999. - С.148.

30 Быстров Г.Е. Земельная и аграрная реформа в зарубежных странах: правовая теория и практика. - Мн.: БГЭУ, 1999. - С.149.

31 Кокотов Б.В. Фермерская аренда в США // Государство и право. – 1997. - №11. – С.95-101.

32 Быстров Г.Е. Правовые проблемы земельной и аграрной реформ в зарубежных странах: теория, практика, итоги, перспективы. – С.132.

33 Быстров Г.Е. Земельная реформа в зарубежных странах: правовая теория и практика. – Мн.: БГЭУ, 1999. – С.139.

34 Клюкин Б.Д. Правовое регулирование сельского хозяйства США. – С.141.

35 Быстров Г.Е. Правовые проблемы земельной и аграрной реформ в зарубежных странах: теория, практика, итоги, перспективы. – С.137.

36 Шляхи підвищення ефективності управління земельними ресурсами міст України. – К.: ІРЦ «Реформування земельних відносин в Україні», 2005. – С.159.

37 Шляхи підвищення ефективності управління земельними ресурсами міст України. – К.: ІРЦ «Реформування земельних відносин в Україні», 2005. – С.160.

38 Введение в шведское право. Отв. ред. Крылов Б.С. – М.: Юрид. лит., 1986. – С.286-287.

39 Шляхи підвищення ефективності управління земельними ресурсами міст України. – К.: ІРЦ «Реформування земельних відносин в Україні», 2005. – С.169.

40 Оренда землі в Україні (правовий і економічний аспекти). – К.: Інститут землеустрою УААН, 1994. – С.13.

41 Kodeks cywilny - Księga Pierwsza, tytuły I, II, III, IV // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kodeks-cywilny.pl/.

42 Чау Тхи Хань Ван. Земельное законодательство Социалистической Республики Вьетнам и Украины: сравнительно-правовой анализ. – Дис. … к. ю. н. … 12.00.06. – Х.: Национальная юридическая академия имени Ярослава Мудрого, 2007. – С.161-163.

43 Чау Тхи Хань Ван. Земельное законодательство Социалистической Республики Вьетнам и Украины: сравнительно-правовой анализ. – Дис. … к. ю. н. … 12.00.06. – Х.: Национальная юридическая академия имени Ярослава Мудрого, 2007. – С.126.

44 Чау Тхи Хань Ван. Земельное законодательство Социалистической Республики Вьетнам и Украины: сравнительно-правовой анализ. – Дис. … к. ю. н. … 12.00.06. – Х.: Национальная юридическая академия имени Ярослава Мудрого, 2007. – С.134.

45 Чау Тхи Хань Ван. Земельное законодательство Социалистической Республики Вьетнам и Украины: сравнительно-правовой анализ. – Дис. … к. ю. н. … 12.00.06. – Х.: Национальная юридическая академия имени Ярослава Мудрого, 2007. – С.157-159.

46 Nading, John McClung. Property under Siege: The Legality of Land Reform in Zimbabwe // Emory International Law Review. - Fall 2002. – P. 744.

47 Rose, Laurel L. Women's Land Access in Post-Conflict Rwanda: Bridging the Gap Between Customary Land Law and Pending Land Legislation // Texas Journal of Women and the Law. - Spring 2004. – P. 208.

48 Rose, Laurel L. Women's Land Access in Post-Conflict Rwanda: Bridging the Gap Between Customary Land Law and Pending Land Legislation // Texas Journal of Women and the Law. - Spring 2004. – P. 218.

49 Kimerling, Judith. Indigenous Peoples and the Oil Frontier in Amazonia: The Case of Ecuador, ChevronTexaco, and Aguinda v. Texaco // New York University Journal of International Law and Politics. - Spring 2006. – Р. 432-433.

50 Fitzpatrick, Daniel. Disputes and Pluralism in Modern Indonesian Land Law // Yale Journal of International Law. - Winter 1997. – P. 181-182.

51 Szczepanski, Kallie. Land Policy and Adat Law in Indonesia's Forests // Pacific Rim Law and Policy Journal. - January, 2002. – P. 188