У роки Першої світової війни. позиції стосовно німців. Восени 1915 р

позиції стосовно німців. Восени 1915 р. разом з реалістами і поступовцями вони створили Міжпартійне політичне коло (МКП). Наприкінці 1915 р. лідер ендеків Р. Дмо-вський виїхав до Англії, де намагався заручитися підтримкою керівників Антанти у реалізації планів автономізації Королівства Польського в складі Росії. На Заході його з розумінням зустріли польські емігрантські кола.

Улітку 1916 р. війна набула позиційного характеру. Центральні країни були відрізані від ринків сировини, почали відчувати серйозні труднощі у веденні війни. У пошуку резервів для її продовження німецькі генерали вирішили піти на створення залежної Польської держави, яка б могла "на знак вдячності" підсилити армію новими людськими ресурсами, а господарство - новим потенціалом. 5 листопада 1916 р. генерал-губернатори Варшави і Любліна одночасно оголосили від імені імператорів Німеччини й Австро-Угорщини маніфести про створення в майбутньому самостійного Королівства Польського, яке підтримуватиме тісний зв'язок з обома державами. Маніфести не декларували ані кордонів цієї держави, ані способів формування її уряду. Йшлося про майбутню конституційну монархію на чолі з королем німецької династії. До моменту її проголошення влада на місцях залишалася в руках обох генерал-губернаторів, але оголошувався набір до "'польської армії¹". Франц Иосиф спеціальним патентом застеріг збереження Галичини в складі Австро-Угорщини з наступним розширенням її автономії. Акт 5 листопадазустрівся з прохолодною реакцією поляків. Тільки консервативні "активісти" підтримали його. На початку січня 1917 р. у Варшаві була створена Тимчасова державна рада (ТДР) на чолі із землевласником Вацлавом Нємойовськпм (1864-1939). її компетенції були дуже обмежені. Військову комісію ТДР очолив Ю. Пілсудський.

Акт 5 листопада мав значний вплив на міжнародну громадськість. Польська справа після тривалої перерви перетворилась у міжнародну проблему, щодо якої повинні були виробити ставлення всі великі держави. Російський уряд виступив з протестом проти акту 5 листопада, заперечуючи право центральних держав хазяйнувати на польських землях. У новорічному наказі армії та флоту цар Микола II проголосив, що метою Росії у війні є створення "вільної Польщі" з усіх польських земель під зверхництвом династії Романових. Англія та Франція приєдналися до російських протестів проти акту 5 листопада, залишаючи за Росією остаточне право розв'язання польського питання. У січні 1917 р. президент США Вудро Вільсон (1856-1924) у традиційному посланні до конгресу напередодні вступу США у війну проголосив згоду всіх політиків на те, що після війни повинна постати "об'єднана, незалежна й автономна Польща". Поза проявами симпатій до поляків жодний керівник великої держави не торкався механізму виникнення Польщі, а хід війни робив ці вирази туманними. Ситуація могла зазнати змін тільки у випадку перемоги у війні одного з блоків.