Розділ 11. НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Європа та європейці

Науково-технічна революція.Наприкінці XIX ст. провідні країни Європи продовжували нарощувати свій економічний потенціал, спираючися на швидкий поступ науково-технічних знань і технологій. Перехід до виплавлення сталі, використання нових хімічних матеріалів і сполук, електроенергії, засобів зв'язку і комунікації (телефон, автомобіль, літак) - усе це забезпечило європейським країнам провідні позиції у розв'язанні суспільних проблем, створило кращі можливості для підвищення рівня життя населення. Якщо XIX ст. було віком вугілля і пари, то на зламі XIX і XX ст. більшого значення набували нафта, електрична енергія, хімічна промисловість. У 1860 р. француз Е. Ленуар сконструював перший двигун внутрішнього згоряння, що працював на газі, а у 1878 р. німець А. Отто вдосконалив його, застосувавши замість газу нафту. Подальшому розвиткові двигуна завдячують німецьким інженерам К. Бенцу, Г. Даймлеру, В. Сіменсу. Наприкінці XIX ст. були створені перші мотоцикли та автомобілі, 1892 р. американець Генрі Форд заснував перше підприємство серійного виробництва автомобілів. Одночасно з працею над двигуном внутрішнього згоряння провадилися роботи з одержання електричної енергії: перша електростанція промислової потужності була побудована у США в 1896-1898 pp. біля Ніагарського водоспаду. Використання електроенергії здійснило революцію у промисловому виробництві, побуті, комунікації, транспорті. На початку XX ст. почали будувати великі морські кораблі з використанням потужних двигунів внутрішнього згоряння. 1912 р. англійці побудували великий океанський пасажирський корабель "Титанік", який, однак, вже у першому рейсі в квітні того ж року зіткнувся з айсбергом і затонув, забравши з собою життя 1503 людей. Швидкими темпами створювалося літакобудування. Якщо у 1909 р. француз Л. Блері здійснив перший переліт через протоку Ла Манш, то у 1912-1914 pp. були сконструйовані і введені в дію літаки, які розвивали швидкість до 250 км на годину, піднімалися на висоту до 5 км і долали тисячі кілометрів відстані.

Застосування нових технік, технологій і матеріалів створювало умови для вдосконалення процесу виробництва і прискорення господарського розвитку. У погоні за максимальними прибутками фабрики об'єднувалися у трести, концерни і синдикати, які охоплювали повний або частковий цикл продукції - від видобутку сировини до її продажу. З одного боку, лунали голоси про лібералізм, аз другого - обмежувалася свобода виробників і встановлювався монополізм. Монополії шукали шляхів впливу на державний апарат, домагалися проведення протекціоністської політики.

Наукові й технічні досягнення позначалися також на вдосконаленні воєнної техніки. Створювалися повітряні війська, розпочалося будівництво великих надводних і підводних човнів. У 1891 р. до озброєння запроваджено скорострільний кулемет, сконструйований інженером X. Максимом, що робив 1500 пострілів на хвилину. Шведський хімік А.Б. Нобель ще 1866 р. розробив технологію виробництва динаміту -вибухової речовини великої потужності (у 1900 р. за його заповітом створено фонд, який донині щорічно присуджує вченим нагороди за видатні наукові заслуги).

Позитивні економічні зрушення спостерігалися також у країнах Центральної і Східної Європи (Австро-Угорщина, Росія), які загалом відставали в темпах індустріалізації від Західної Європи. Економічне зростання провідних європейських країн вперше в історії перевищувало темпи приросту населення. Особливо бурхливо розвивалась економіка Німеччини, яка спиралася на індустріальні райони Ельзасу і