Історія Польщі. х роках виникло Галицьке татранське товариство з центром у Новому Тарзі, а потім Закопане і Кракові

х роках виникло Галицьке татранське товариство з центром у Новому Тарзі, а потім Закопане і Кракові. У 1887 р. воно нараховувало 1868 членів, серед яких майже половина походила з королівства і Познанщини. Заможні поляки виїжджали на відпочинок у країни Західної Європи, у Крим і на Кавказ. Менш заможні міщанські родини відпочивали у приміських селах, де винаймали помешкання на 2-3 тижні. У популярних для відпочинку місцевостях в горах, на річках швидко будувалися т.зв. "літні" оселі для приїжджих. У Галичині традиційним місцем відпочинку та лікування стали Криниця на Краківщині, Немирів і Трускавець на Львівщині. У Королівстві Польському популярним курортом наприкінці століття став Наленчув. На Помор'ї користувались увагою заможних Сопот, Колобжег. У місцях відпочинку почали будувати "пансіонати", де можна було винайняти кімнату з кухнею або кілька кімнат. Однак загальна кількість відпочиваючих була ще невеликою: переїзд і платня за проживання була доступна лише заможним верствам.

У другій половині століття поширився спортивний рух і фізична культура. У 1867 р. з Чехії до Галичини прийшов "'сокольський" рух, який заохочував молодь до занять фізичною культурою (гімнастичними вправами). 1884 р. у Львові була побудована перша спеціальна гімнастична зала, в якій могли одночасно займатись 500 осіб. Осередки Гімнастичного товариства "Сокіл" постали в інших містах Галичини. Незабаром в осередках "Сокола" почали проводити тренування з фехтування, веслування, кінного спорту й легкої атлетики. Проводилися змагання і показові виступи молоді, які збирали багато глядачів. У Львові 1870 р. виник Гімнастичний заклад Е. Мадейського, у Варшаві - Пмнастично-лікувальний заклад С Маєвського і багато інших. Наприкінці століття з'явилися перші клуби лещатарів і роверистів.

Період позитивізму вніс до культурного розвитку поляків нові якості, які не були такими ефектними та яскравими, як за часів романтиків. Але вони були народжені пильнішою увагою до життя ширших верств суспільства, вносили до національної культури демократичні елементи, чим робили її ближчою не тільки до шляхті, а й селян, міщан, робітництва. У підсумку вони складали основну масу польської нації, яка наприкінці XIX ст. набувала нових рис. >