Енергозбереження у промислових підприємтсвах
Промислову теплоенергетику складають промислові підприємства, що споживають різні види ПЕР та джерела енергопостачання, що виробляють для них той або інший вид енергетичних ресурсів – електричну енергію, теплову енергію, штучний холод.
В лекції будуть розглянуті наступні виробництва:
- Виробництво теплової енергії (в водогрійних та парових котельних, у системах трансформації теплоти, в ТЕЦ).
- Виробництво електричної енергії (в ТЕС, ГТУ, ПГУ, ДГУ, АЕС)
- Виробництво цукру.
Першою особливістю енергозбережння у промислових виробництвах є наявність в структурі виробництва кількох енерготехнологічних установок, що споживають різни види ПЕР, наприклад:
- складовими енерготехнологічної системи для вироблення цукру (в цукровому заводі) є наступні установки: випарна установка, установка вакуум-аппаратів, що споживають теплову енергію; вакумм-конденсаційна установка, що споживає теплову та електричну енергію; компресорна установка, що споживає електричну енергію, сушильна установка, що споживає теплову та електричну енергію; насосні установки, що споживають електричну енергію;
- складовими теплоенергетичної установки з вироблення теплової енергії (в паровій котельні) є наступні установки: парові котли, що споживають паливо та електричну енергію, установки по утилізації теплоти ВЕР, редукціно-охолоджувальна установка, що споживають теплову енергію; бойлерна установка, що споживає теплову та електричну енергію; установка з охолодження оборотної води, насосні установки;
- тощо.
Другою особливістю енергозбереження у виробництвах є наявність двох складових енергозбереження, а саме:
- технологічної складової енергоспоживання, що визначається рівнем питомого енергоспоживання виробництва,
та
- енергетичної складової, що визначається рівнем ефективності генерації енергії для власного споживання, – т.зв. показниками ефективності генерації власної теплової та електричної енергії.
У зв’язку із вищенаведеними особливостями обсяг споживання ПЕР промисловими підприємствами визначається наступними формулами:
- у разі споживання промисловим підприємством палива, теплової та електричної енергії, та наявності в її структурі власної ТЕЦ обсяги добових витрат ПЕР – умовного палива, теплової та електричної енергії визначаються за формулами:
Вт = bтТЕЦ · Qтехн · 10– 3 (2.12)
Ве = bеТЕЦ · Wтехн · 10– 3 (2.13)
ВТЕЦ = Вт + Ве (2.14)
Qтехн= qтехн· AПП (2.15)
Wтехн = e техн ·AПП (2.16)
де:
bтТЕЦ – питома витрата умовного палива на відпущену від ТЕЦ теплову енергію, кг у.п/Гкал, bт=175,2…183,1 кг у.п/Гкал;
bеТЕЦ– питома витрата умовного палива на відпущену від ТЕЦ електричну енергію, г у.п/кВт.год, bе =185,0…190,0г у.т/кВт.год.
Qтехн – добова витрата теплової енергії, відпущена ТЕЦ і спожита підприємством, Гкал/доб;
Wтехн – добова витрата електричної енергіїї, відпущена ТЕЦ і спожита підприємством, кВт.год/доб;
АПП – виробнича потужність підприємства, т прод/добу;
qтехн – питома витрата тепловї енергії на вироблення одиниці продукції, Гкал/т прод;
eтехн – питома витрата електричної енергії на вироблення одиниці продукції, кВт.год/т прод.
ВТЕЦ – добова витрата палива у власній ТЕЦ, т у.п/доб.
- у разі споживання промисловим підприємством палива, теплової та електричної енергії, та наявності в структурі виробництва власної парової котельні, добова витрата ПЕР – умовного палива, теплової та електричної енергії визначається за формулами:
ВПК = bтПК · Qтехн · 10– 3 (2.17)
Qтехн = qтехн · A ПП (2.18)
WРЕС = Wтехн = eтехн · A ПП (2.19)
де:
bтПК – питома витрата умовного палива на відпущену від промислової котельні теплову енергію, кг у.п/Гкал, bтПК=166,0…176,0 кг у.п/Гкал;
WРЕС – добовий обсяг електричної енергії, отриманий від районної енергетичної системи (РЕС), кВт.год/доб;
ВПК – добова витрата умовного палива у власній промисловій котельні, т у.п/ доб.
- у разі споживання промисловим підприємством палива, теплової та електричної енергії, та наявності в структурі виробництва власної енергетичної установки – ЕУ (ДГУ, ГТУ, міні-КЕС, міні-ТЕЦ) добова витрата ПЕР – умовного палива, теплової та електричної енергії визначається за формулами:
ВЕУ = bеЕУ· Wтехн (2.20)
Qтехн = Qтехн = qтехн· A ПП (2.21)
Wтехн = eтехн· A ПП (2.22)
де:
bеЕУ – питома витрата умовного палива на відпущену від власної енергоустановки електричну енергію, г у.п/кВт.год, bеЕУ= 300…900 г у.п/кВт.год;
QРПК – добовий обсяг теплової енергії, отриманої від районної промислової котельні, Гкал/доб;
ВЕУ – добова витрата умовного палива у власній енергетичній установці, т у.п/ доб.
Визначення обсягів споживання ПЕР і їх зменшення для промислових підприємств, ралізується аналогічно сформульованими вище методологіями для процесів та установок у наступній послідовності:
- визначити вигляд розрахункових формул для витрат палива – (В), теплової – (Q) та електричної енергії – (W) і визначати обсяги їх споживання до впровадження енергозберігаючих технічних рішень, відповідно, для палива – Вдо = f (∑П(і)В), для теплової енергії – Qдо = f (∑П(і)Q), для електричної енергії – Wдо = f (∑П(і)W ), де: ∑П(і)В, ∑П(і)Q, ∑П(і)W – сукупність експлуатаційних параметрів у розрахункових формулах для визначення обсягів, відповідно, палива, теплової та електричної енергії.
- потім, за тими ж формулами визначати витрати палива, теплової і електричної енергії після впровадження енергоощадних технічних рішень, відповідно, Впісля, Qпісля, Wпісля.
- і, нарешті, визначати обсяги зменшення (економії) споживання ПЕР за формулами:
ΔВекон = Вдо – Впісля (2.23)
ΔQекон = Qдо – Qпісля(2.24)
ΔWекон = Wдо – Wпісля (2.25)
2.6. Показники енергетичної ефективності об’єктів енергозбереження
Для здійснення реального енергозбереження Виконавцям цієї роботи потрібно мати систему критеріїв цього дійства, для того, щоб відрізняти енергозбереження від його імітації, і одержувати енергетичний та економічний ефекти і відповідну нагороду (заохочення) від власників промислових підприємств або органів державної влади.
Енергетичним ефектом енергозбереження є зменшення витрат ПЕР, а економічним ефектом – є зменшення витрат коштів, що витрачаються на закупівлю ПЕР.
В справі визначення ефектів енергозбереження ситуація не така проста, як може здаватися. Можна одержати зменшення споживання ПЕР, а економії коштів не відбудеться, і навпаки, збільшити витрату коштів, але одержати зменшення споживання ПЕР. А можна одержати і економію ПЕР, і зменшення витрат на енергоспоживання. Третій варіант, як ви розумієте – самий ефективний.
Наприклад:
8. у разі застосування одного із видів енергозбереження – когенераційного вироблення теплової та електричної енергії витрата палива для підприємства зросте, а витрата коштів на закупівлю ПЕР зменшиться, тобто підприємство підвищить свою економічну ефективність;
9. у разі застосування ровиненої системи регенеративного підігріву живильної води в КЕС, потреба в паливі зменшиться, але витрата коштів на експлуатацію КЕС збільшиться;
10. у разі застосування сучасних систем освітлення приміщень, і потреба в електричній енергії, і витрата коштів на експлуатацію зменшаться.
В умовах такої неоднозначності наслідків робіт з енергозбереження і до того ж значних капіталовкладень, якими супроводжується робота з енергозбереження, майбутнім спеціалістам необхідно набути необхідної кількості знань та певних умінь, для того, щоб в умовах реального виробництва ефективно проводити політику енергозбереження.
Насамперед, потрібно знати перелік експлуатаційних параметрів об’єкту, які можуть розглядатися як критерії ефективності робіт з енергозбереження.
Таких параметрів дві групи. Перша група – показники енергетичної ефективності, друга група – показники економічної ефективності.
Показниками енергетичної ефективності об’єктів (ПЕЕ) є:
11. ККД термодинамічних циклів, що реалізуються;
12. питомі витрати палива, теплової енергії, електричної енергії на вироблення промислової продукції;
13. питомі витрати енергоресурсів на вироблення та відпускання енергоресурсів;
14. показники повної енергоємності продукції.
Параметрами економічної ефективності об’єктів є:
15. собівартість продукції;
16. паливно-енергетична складова собівартості продукції;
17. строк окупності капіталовкладень (спрощений та реальний);
Розглянемо детально наведені параметри, щоб отримати вміння та навички їх визначення в реальних умовах виробництва і застосування на відповідному етапі реалізації робіт з енергозбереження.
Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 661;