Історія Польщі. чистого срібла. Вони стали основою польської грошової системи

чистого срібла. Вони стали основою польської грошової системи. У 1338 р. краківський монетний двір став карбувати срібні монети за взірцем празьких грошів.

У 1367 р. Казимир III провів монетарну реформу. Ідеологічне її обгрунтування міститься в одній із статей Великопольського статуту: "Оскільки один є для всіх правитель, то за радою і згодою всіх наших достойників має бути у всьому нашому королівстві одна монета, яка повинна бути вічиста й добра за вартістю, аби через те була вона мила й жадана іншими". Була запроваджена лічильна гривня з польських 48 грошів (празька гривня мала 64 гроші). Грош за цією системою ділився на два квартники (півгроші), квартник - на два чвертьгроші. Грош також ділився на 16 (згодом 18) денарів, денар - на два оболи. 48 грошів гривні дорінювали 4 вярдункам (фертонам), 24 шкойцям.

З бігом часу кількість чистого срібла в гроші почала зменшуватися; так, у 1386-1444 рр. вона впала від 1,58 до 0,85 грама. Тому популярності набула угорська золота монета - дукат, який постійно мав 3,5 грама чистого золота. Користувалися надалі й празькими фошами, вартість яких, порівняно з польськими, падала менше. Угорські дукати карбувалися від 1325 р. за взірцем флорентійських флоринів, які карбували з середини XIII ст. За цими дукатами згодом у Польщі закріпилася назва червоний злотий.

Після встановлення Казимиром III на руських землях польського панування у Львові було відкрито монетний двір, де карбували срібні та мідні монети, т.зв. руські грошики, подібні до польських півгрошиків (квартників).








Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 548;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.004 сек.