Нанесення розмірів

Розміри є дуже важливою складовою креслення деталі. Грамотне їх нанесення дозволяє зменшити брак на виробництві, спростити виготовлення деталі й знизити її вартість.

У попередніх розділах були розглянуті загальні правила нанесення розмірів. Ці знання обов'язкові, але їх замало, тому що повне рішення питань нанесення розмірів грунтується на великому обсязі відомостей не тільки геометричного, але й розрахунково-конструктивного, технологічного й експлуатаційного характеру.

Всі розміри на кресленні деталі розділяють на вільні і спряжені.

Вільними розмірами визначаються поверхні деталі, які не стикаються з поверхнями інших деталей у виробі. Спряжені розміри визначають форму поверхні деталі, що стикається з поверхнею іншої деталі.

Всі розміри повинні наноситися від базових поверхонь, ліній або точок, щодо яких визначається положення окремих елементів деталі в процесі виготовлення або експлуатації у виробі.

Для того, щоб уникнути грубих помилок у нанесенні розмірів на кресленні деталі необхідно представляти найпростішу технологію виготовлення й принцип взаємодії її з іншими деталями, що входять у виріб.

У студентських групах немашинобудівного профілю, коли деталі для виконання креслень розглядаються поза пристроями, для яких вони призначені, дотримання зазначеного правила представляє певні труднощі. Тут варто активізувати нехай невеликі відомості, почерпнуті з повсякденної практики й літератури про виготовлення деталей на заводах.

На рис. 4.21 наочно показані окремі елементи деталей й утворення їх за допомогою різального інструменту.

Приклад одержання деталі типу "Валик" на токарському верстаті, починаючи із заготівки і закінчуючи готовою деталлю по кресленню (рис. 4.22), з використанням різального інструменту (рис. 4.23), наведений на рис. 4.24.

Заготівка представляє пруток діаметром 55 мм і довжиною 120 мм. Довжина заготівки відповідає довжині готової деталі.

Опис процесу обробки:

- пруток Ø55 мм установити в патрон токарського верстата і закріпити;

- пруток обточити до Ø40 мм на довжині 60 мм (різець 1);

- обточити кінець прутка до Ø30 мм на довжині 32 мм (різець 2);

- на кінці деталі зняти фаску 2 х 45° (різець 1);

- на Ø30 мм проточити канавку до Ø27 мм (різець 3), лівий торець канавки збігається з розміром 32 мм;

- деталь вийняти з патрона, повернути на 180° і знову закріпити;

- обточити кінець деталі на Ø27 мм на довжині 24 мм (різець 2);

- на Ø 27 мм зняти фаску 2 х 45° (різець 1).

Приведемо кілька правил, якими варто керуватися при нанесенні розмірів.

На машинобудівних кресленнях розміри не допускається наносити замкнутим ланцюжком, за винятком випадків, коли один з них поданий як довідковий. Довідковими називаються розміри, що не підлягають виконанню по даному кресленню, а наносяться тільки для зручності користування кресленням. Довідкові розміри позначають на кресленні знаком *, а в технічних вимогах записують – * Розмір для довідок.

Кожен розмір може бути представлений на кресленні тільки один раз.

Розміри декількох однакових елементів деталі наносять один раз із вказівкою кількості цих елементів.

Не можна змішувати розміри зовнішніх і внутрішніх поверхонь елементів деталі. Розмірні лінії переважніше розташовувати поза контуром зображення. Перетинання виносних і розмірних ліній небажано, забороняється виносити менший розмір за більший.

Кожен елемент деталі повинен мати свої розміри. Не можна одним розміром задати, приміром, розташування внутрішнього й зовнішнього елементів (рис. 4.25), навіть якщо вони збігаються по величині (у цьому випадку зображення одного зі співпадаючих елементів незначно змінюють.