Загальна кількість розмірів N підраховуємо по формулі

N = n₁ + n₂ + n₃ + p, (2)

де n₁, n₂, n₃ – кількість параметрів положення у кожному із трьох координатних напрямків; p – загальна кількість параметрів форми.

Підрахуємо кількість розмірів на кресленні моделі (рис. 2.14). Кількість площин і центрів отворів у горизонтальному напрямку m₁ = 7, t₁ = 0, тому що в цьому напрямку симетрія відсутня. Відповідно до (1), n = 6 (розміри позначені буквою Б). У вертикальному напрямку (розміри позначені буквою А): m₂ = 9, t₂ = 4. Отже, n₂ = 4. Товщина S дає n₃ = 1. Кількість розмірів, що визначають форму отворів, p = 3. Загальна кількість розмірів на деталі по формулі (2) N = 14.

Необхідно мати на увазі, що системи координат на кресленні не фіксують. Їх уявно призначають при дослідженні форми моделі. За координатні площини приймають плоскі елементи (торці, фланці й інше), а осі координат можуть збігатися з осями симетрії моделі або її елементів.

Для зручності відображення форми деталі й нанесення розмірів при виконанні креслення необхідно координатні осі розташовувати паралельно або перпендикулярно площинам проекцій. Це дозволяє наносити на кресленні істинні величини лінійних і кутових розмірів, будувати в неспотвореному виді плоскі елементи моделей або виявляти їхні форми за допомогою додаткових видів, і створює зручності при виконанні розрізів.

Розглянемо приклад. На рис. 2.15 наведені системи координат для моделі (рис. 2.7). Координатна площина xOy збігається з нижньою підставою циліндра більшого діаметра, площина x'O'y' збігається із площиною верхньої підстави трикутної призми, а площина x''O''y'' відповідно – із площиною підстави правої призми. Напрямок координатних осей видно з рисунка й розташовані вони паралельно й перпендикулярно відповідним площинам проекцій. Положення системи O'x'y'z' відносно Oxyz визначено за допомогою розмірів a, b і α, положення системи O''x''y''z'' – розмірами c, d і β.

Відзначимо, що максимальну кількість розмірів можна нанести на тім зображенні, на якому найбільша кількість координатних осей розташована паралельно площині проекцій. Це дозволяє сформулювати підхід до вибору головного зображення.

При виборі головного зображення модель у просторі необхідно орієнтувати так, щоб по можливості найбільша кількість координатних осей і осей геометричних поверхонь, не збігаючись між собою при проектуванні, розташовувалася паралельно фронтальної площини проекцій з урахуванням зручності побудови інших зображень.

◊ По запропонованому кресленню моделі не можна однозначно представити його форму. Доповните креслення необхідними зображеннями й нанесіть розміри.