Нанесення розмірів на кресленнях моделей

Розміри – це числа, що характеризують лінійні і кутові величини, у прийнятих одиницях виміру. На кресленнях моделей або деталей вони повинні фіксувати істинні відстані, кути й інші параметри.

Нанесення розмірів є складним етапом роботи з кресленням. Правила нанесення розмірів, наведені в ГОСТ 2.307-68, відбивають багаторічний досвід інженерної діяльності. Їхнє основне призначення – установити однаковість оформлення й читання розмірів на кресленнях, виконуваних різними організаціями.

Для полегшення засвоєння формальних правил нанесення розмірів рекомендуємо використати опорні креслення (рис. 2.11 і рис. 2.12). На них приведені моделі простих деталей – валика й пластинки. Вони дані в ортогональному й аксонометричному зображеннях.

На полі креслень замкнутими лініями виділені зони, що стосуються конкретної розмірної інформації: форми стрілок, величини виходу виносних ліній за кінці стрілок, відстані між паралельними розмірними лініями й інше. Поруч поміщені короткі пояснення, узяті зі стандарту з цього питання.

На кресленні предмета кількість розмірів є постійна величина, яка не залежить від способу їх нанесення – це закон. Підрахувати кількість розмірів можна в такий спосіб. Модель подумки розбивають на елементарні геометричні тіла і підраховують необхідну для кожного з них кількість розмірів, підсумовують їх і отриману величину коректують з урахуванням збігу елементів тіл.

Циліндр на кресленні може бути визначений двома розмірами – діаметром і довжиною твірної (висотою), усічений конус – трьома: двома діаметрами й висотою або одним діаметром, висотою і конусністю (можливі інші варіанти), тор (кільце) двома – діаметром (радіусом) утворюючої окружності й діаметром окружності, по якій переміщається центр твірної.

На рис. 2.13 наведений приклад підрахунку кількості розмірів на моделі, утвореної співвісними поверхнями обертання. На рис. 2.13, а цифрами відзначені геометричні тіла: циліндри (2, 3, 4, 7, 8) і конуси (1, 5, 6). На рис. 2.13, б ці ж форми зображені окремо.

Підрахунок розмірів зроблено так. П'ять циліндрів по два розміри для кожного і три конуси по три розміри, дають у сумі 19 розмірів. Конічні фаски мають загальні діаметри з циліндром 2 і конусом 5, а останній – із циліндром 4. Отже, віднявши із загальної кількості три, у підсумку одержимо 16 розмірів. Крім того, сума відстаней між торцевими площинами зовнішніх поверхонь (1-6) і така ж сума у внутрішніх (7,8) рівні між собою. У підсумку одержимо 15 розмірів, які представлені на рис. 2.13, в. Нагадаємо, що запис для конічної фаски з кутом нахилу утворюючої до підстави 45º по типу: 2х45º, містить два розміри. Наведений варіант нанесення розмірів не єдиний, але їхня кількість при будь-якому варіанті зберігається.

Розглянемо ще один спосіб підрахунку розмірів. Для цього всі розміри на кресленні розділимо на дві групи: розміри, що визначають форми геометричних тіл моделі (параметри форми), і розміри, що визначають їхнє взаємне розташування (параметри положення).

Для циліндра обертання параметром форми буде діаметр (радіус), для конуса – конусність або кут між твірними.

Кількість n розмірів, що визначають взаємне розташування геометричних тіл моделі в кожному координатному напрямку (параметри положення), можна підрахувати по формулі

n = m – t - 1, (1)

де m – кількість паралельних площин, осьових і центрових ліній (включаючи осі симетрії) і точок, що підлягають координації у заданому напрямку (у їхнє число не слід включати точки, одержувані побудовою на підставі достатніх на кресленні умов, наприклад, центри спряжень); t – кількість неповторюваних пар симетричних геометричних тіл.

Практично, підрахунок параметрів положення в кожному координатному напрямку зводиться до підрахунку по кресленню кількості паралельних ліній і точок.