Формування навички правильного читання

Не можна занижувати вимог і до правильності читання. Під терміном правильність читання розуміють читання, коли: правильно передається складо-буквений зміст слова, граматичні його форми, не допускається пропусків і перестановок слів звуків чи складів, правильна постановка наголосу. Причина помилкового читання у школярів (як у читачів з несформованими навичками читання) полягає у тому, що у них немає гнучкого синтезу між сприйманням, вимовою і усвідомленням змісту прочитаного.

У підручниках для 3 і 4 класів рекомендується перечитування (в різних темпах і з різною метою) кожним учнем винесених під текстами складних, малозрозумілих слів і висловів, а потім - робота над ними протягом уроку. Особливо результативними є вправляння учнів читати слова (різної складової структури) з різним темпом, виписаних друкованими буквами на дошку, з поступовим розширенням кола читання – колонка односкладових слів, колонка дво- трискладових і більше слів, взятих з опрацьованого чи нового тексту; пізніше – читання словосполучень і речень. Для дітей з відставаннями у вимові, читання скоромовок, чистомовок (на початку уроку чи після перевірки домашнього завдання). Для попередження помилок доцільно практикувати такі завдання:

- спершу довідайтесь, хто автор твору і як називається оповідання чи твір іншого жанру;

- перегляньте побіжно текст, ілюстрації до нього і орієнтовно визначте, про що читатимете;

- при читанні будьте уважними до кожного слова, речення прочитуйте рядок до кінця, не повертайтесь, якщо збагнули зміст;

- після кожного абзацу робіть паузу;

- намагайтеся зрозуміти, про що читаєте;

- запам'ятайте персонажів, послідовність подій;

- спробуйте оцінити вчинки, стан персонажів. Які почуття і думки вони викликають у вас? Що б ви сказали про них товаришам?

Доцільно також перед читанням застосовувати такі прийоми:

- пояснення перед читанням лексичного значення слів, без розуміння яких сприймання буде поверховим;

- попереднє поскладове читання слів, що мають важку складову чи морфемну структуру;

- створення на уроці обстановки для уважного читання тексту (зокрема, чіткість завдань);

- попереднє прочитування тексту мовчки;

- систематичний контроль з боку учителя за читанням школярів і урахування їхніх індивідуальних особливостей;

- методично правильне виправлення помилок залежно від їх характеру (наприклад, помилку в закінченнях слів учитель може виправити, не перериваючи читання школяра; помилку, у результаті якої спотворюється смисл речення, учитель виправляє, використовуючи повторне читання, запитання за смислом прочитаного, відповідаючи на які учень уважніше повторно читає речення);

- добір слів на певну орфограму;

- широке застосування ігор, кросвордів, що потребують вміння читати;

- визначення, скільки разів на сторінці повторюється те чи інше слово;

- знаходження відповідей на складні запитання;

- використання вправ на вміння швидко орієнтуватися в тексті;

- щоденна перевірка домашнього завдання у кожної дитини;

- виділення на кожному уроці часу для читання мовчки;

- п'ятихвилинка самостійного читання пошепки на уроках читання, малювання, праці;

- ознайомлення дітей з якнайбільшою кількістю цікавих книжок, щоб кожен учень зміг обрати таку, яку буде читати без примусу.