Формування навички швидкого читання

Стосовно саме техніки читання, то тут варто запровадити обов'язкове напівголосне, самостійне, розраховане на певний час (2-3 хвилини) читання тексту, який буде опрацьовуватись; самостійне, напівголосне чи мовчазне читання певної частини (всього) тексту за спеціальним спрямуванням: без жодної помилки; швидко (скоромовкою), але запам'ятати найбільше; поставити за прочитаним 3-5 запитань товаришеві; використовувати вправи у перечитуванні (з різним темпом) слів, поданих після тексту в підручниках або на дошці. Такі вправи дають змогу розвивати не лише техніку читання, а й пізнавальні можливості дитини, залучати її до мистецтва слова. Для техніки самого уміння велике значення має не стільки тривалість вправляння, скільки його частотність.

На швидкість читання впливають багато чинників: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту (зміст, легкий чи складний, цікавий-нецікавий), образ слова (шрифт, чіткість друкування), розвиток антиципації (вміння передбачити наступні літери, слово). Вдосконаленню цього процесу сприяють стимуляція до швидкого читання, систематичний облік і регулювання швидкості. Якщо послідовно приділяти увагу цим чинникам, то швидкість читання збільшується на 50-100 %.

Учитель-методист Л.К. Лухтай пропонує насамперед велику увагу звертати на розвиток аналізаторів: зорового, мовного, слухового. На її думку, у ході читання відпрацьовувати інформацію допомагають три блоки. Перший зоровий аналізатор (сприймання тексту рухом очей), другий мовний (інформація промовляється – артикулюється) і третій слуховий (слухається мовленнєвий переказ сприйнятого). Важливу роль тут відіграє образ слова, оскільки воно пов'язане з певним змістом. Часто, сприймаючи слово при багаторазовому читанні, ми одночасно сприймаємо і букви, і його загальну форму, і слова у вигляді окремих образів та цілих частин фрази. Від ступеня розвитку мовленнєвого та слухового аналізаторів залежить і активність пізнавальної діяльності. Мовленнєвому розвитку учнів (особливо в перших класах) сприяють ігри, що є перехідним етапом до навчальної діяльності. Якщо ми хочемо навчити думати, треба навчити придумувати. Ось які ігри вона пропонує.

Доберіть слово. Мета. Визначити рівень мовленнєвого розвитку і збагатити активний словник новими словами. Дітям пропонується до слів-предметів дібрати 2-4 слова-ознаки або дії.

Яке слово довше. Мета. Розвивати фонематичний слух; членувати слова на склади, звуки; визначати послідовність звуків. Рекомендуються пари слів, наприклад: година чи хвилина, змія або черв'як, день чи ніч, весна чи зима.

Створіть нове слово. Мета. Відпрацьовувати техніку читання одно-, дво-, трискладових слів, наголос; збагатити словник; закріпити вимову голосних та приголосних звуків Дітям пропонуються слова з підручника і завдання до них.

Облік та корегування швидкості читання. Систематичний облік (контроль) і корегування швидкості цього вміння, проведення конкурсів на кращого читця, заучування напам'ять віршів, правильна організація позакласного читання - чинники, що позитивно впливають на вироблення техніки. Облік та корегування техніки читання можна вести за допомогою екрана.

При перевірці техніки читання у 2-4 класах кожному школяреві виставляється на аркуші «екрані» кількість прочитаних слів за хвилину, у 1 класі – фішками. Рекомендуємо перевіряти темп читання на початку вересня, в кінці жовтня, у грудні, січні та у травні. Це дає можливість класоводові простежити за вдосконаленням техніки читання у кожного вихованця.

Для обліку навички швидкого читання можна застосовувати такі ігри.

1. «Поза – розслабитися». При слові «поза» діти займають правильне положення для інтенсивного читання; при слові «розслабитися» – відводять очі вбік, знімаючи напруження м'язів. Відпочинок – 10-20 сек.

2. «Кидок - засічка». При слові «кидок» всі починають читати для фіксування часу; коли пролунає «засічка» - школярі зупиняються, помічаючи останнє прочитане слово. Відводять погляд. Відпочинок - 13-20 сек.

3. «Буксир». Спочатку веде учитель, беручи на буксир весь клас. Потім сильніший учень. Тривалість – дві-три хвилини. Повторювати 3-4 рази за урок.

4. «Блискавка». Вправи спрямовані на прискорення сприйняття тексту. Школярі читають різні тексти у звичайному для себе темпі. При слові «блискавка» вмикається метроном найвищої швидкості. Діти квапляться дочитати. Після вимикання метронома переказують опановане.

5. «Віконце». Класовод використовує фразоскоп, рядкоскоп (прямокутник 10 на 20 см з прорізом на рядок чи абзац). Діти читають однакові тексти на час. Далі переказують зміст або відповідають на контрольні запитання.

6. «Розсипані слова». З поданих складів утворюють слова.

7. «Луна». Один школяр (сильніший) веде, а другий, як луна повторює читання першого.

8. «Ігрові команди». Систематичне читання на час (3-5 хв.) кожною командою різними способами почергово: вголос, про себе, пошепки, з внутрішнім проговорюванням, що сприяє не тільки запам'ятовуванню тексту, але й уточненню та диференціації сприйняття.

На кожному такому уроці не лише беруть участь і розвиваються слухові, зорові та мовні аналізатори, а й формуються уміння і навички правильного, свідомого, виразного читання. Відповідно до програмових вимог учні 1 класу мають читати вголос зі швидкістю 30-35слів за хвилину, 2 класу – 35-60 слів, 3 класу – 65- 80 слів, учні 4 класу – 85- 95 слів.