СПИНАЛЬНИЙ МІЄЛІТ

Спинальний мієліт – запалення спинного мозку. В етіологічному, патогенетичному і патоморфологічному відношенні подібний з енцефалітом. Форми мієліту – гострий негнійний мієліт лімфоцитарного типу, серозний, геморагічний, гнійний. Головні їх збудники – віруси та гнійні мікроорганізми. При інфікуванні нейротропними вірусами виникають первинні мієліти, а при інфікуванні органотропними вірусами і гнійними мікроорганізмами – вторинні мієліти. Гнійний мієліт може розвиватися внаслідок безпосереднього переходу гнійного запалення з ран, пролежнів або в наслідок лімфогематогенного метастазування.

Менінгомієліт – запалення оболонок спинного мозку.

Енцефаломієліт – запалення головного і спинного мозку викликається нейротропними чи органотропними вірусами (сказ, хвороба Ауєски, ензоотичний енцефаломієліт коней). Специфічні форми запалення головного і спинного мозку з утворенням інфекційних вузликів відзначають при туберкульозі, сапі і т. ін.

ЗАПАЛЕННЯ ПЕРИФЕРИЧНИХ НЕРВІВ (НЕВРИТ)

Характеризується переважно ексудативним запаленням з розвитком болісного свербіння, ригідності ураженої тканини, появою розчухувань шкіри , а в подальшому – парезів і паралічів. Виникає у зв'язку з інфекційними хворобами, що викликаються нейротропними вірусами і бактеріями. Крім того, іноді неврити бувають фізико-хімічного, травматичного або алергічного походження.

Макроскопічно нерви при запаленні нерівномірно почервонілі, набряклі, потовщені.

Мікроскопічно відзначають гіперемію і набряк, запальну серозно-клітинну інфільтрацію пери- і ендоневрія. Клітинні елементи мають гематогенне (лейкоцити, лімфоцити, моноцити і ін.) і гістіогенне (гістіоцити і ін.) походження. Нервові волокна піддаються дистрофічним змінам з набуханням і розпадом осьових циліндрів, нейрофібрілл і мієліну. При тривалішому перебігові збільшується кількість плазматичних клітин, фібробластів. При розвитку фіброзної тканини відбуваються здавлення і атрофія нервових волокон.