Мета створення і класифікація спеціальних (вільних) економічних зон

ВЕЗ визначається законодавством України як частина території держави, у межах якої встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності. Метою створення ВЕЗ є прискорення соціально-економічного розвитку регіонів, залучення зовнішніх інвестицій, створення нових робочих місць і вирішення проблем використання незайнятого працездатного населення, активізація підприємницької діяльності, стимулювання експортоорієнтованого виробництва, використання нових технологій, підвищення ефективності використання місцевих природних ресурсів. Тому створення й функціонування ВЕЗ повинне бути пов’язане насамперед з активізацією економічної діяльності в певних проблемних регіонах, оздоровленням депресивних територій і стимулюванням структурних зрушень в економіці. Прикладом ВЕЗ може служити перша в Україні спеціальна (вільна) зона, розташована в Автономній Республіці Крим — Північно-Промислова експериментальна зона “Сиваш” (сьогодні є окупованої територією). До неї входили територія Красноперекопського району, у тому числі міст Красноперекопська й Армянська, загальна площа 141 тис. га, чисельність населення регіону 95,3 тис. чоловік.

Промислову зону становили Кримський содовий й Перекопський бромний заводи, Кримський виробничий рибокомбінат, два великих хімічних підприємства — Кримське виробниче об’єднання “Титан” і Сиваський аніліново-фарбовий завод. До факторів, що дозволили створити привабливий інвестиційний клімат у регіоні ВЕЗ, належать: унікальні запаси ропи (мінеральні ресурси озера Сиваш і місцеві солоні озера) і наявність інших природних ресурсів; значний трудоресурсний потенціал, підготовлений для роботи на підприємствах; наявність виробничого персоналу хімічної промисловості й інфраструктурна облаштованість території; вигідне транспортно-географічне положення.

Основою механізму ВЕЗ є економічний режим діяльності її суб’єктів, що складається з пільгового, податкового, митного, валютно-фінансового й організаційно-правового режимів. Законодавством України дозволено створювати вільні митні зони й порти, експортні, транзитні зони, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі, рекреаційні, страхові, банківські зони й т. ін. За функціональними ознаками всі різновиди зон можна віднести до п’яти типів: зовнішньоторговельні, торгово-виробничі, науково-технічні, туристично-рекреаційні й банківсько-страхові (офшорні) зони.

Організація СВЕЗ в Україні має здійснюватись відповідно до Закону України «Про загальні засади створення і функціо­нування спеціальних (вільних) економічних зон» (1992 р.), а також до Постанови Кабінету Міністрів України «Про кон­цепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в У країні» (1994р.).

В Україні існують регіони із специфічними характеристиками базового рівня економічного розвитку, структури господар­ства, демографічної ситуації, підприємницької активності та готов­ності до розвитку ринкових відносин. Це вимагає використання гнучких важелів управління їх розвитком та адаптації загально­державних економічних програм до специфічних умов окремих регіонів. Для цього може бути використаний механізм СВЕЗ. Ринкове трансформування економіки України, подолання структурного застою і відокремленості від зв'язків світового господарства визначає такі цілі створення СВЕЗ:

стимулювання структурних змін та прискорення соціально-економічного розвитку регіону;

активізація спільної підприємницької діяльності;

збільшення поставок високоякісних товарів на внутрішній ринок;

активізація науково-технічного обміну, залучення і впро­вадження нових технологій;

запозичення передового організаційно-управлінського досвіду;

створення і розвиток інституцій ринкової інфраструктури;

поліпшення використання природних і трудових ресурсів, залучення зовнішніх інвестицій.

Відповідно до наявних умов доцільним є формування в Ук­раїні багаторівневої диверсифікованої структури СВЕЗ різних типів, передусім науковомістких, економічних та спрямованих на впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Нині в Україні є можливості для створення таких типів СВЕЗ:

комплексних багатофункціональних, що орієнтовані на обслу­говування потоків зовнішньоторговельних вантажів у Закар­патській, Львівській та Одеській областях. Їх діяльність може доповнюватись туризмом, співробітництвом у галузі електроні­ки та машинобудування тощо;

туристичні зони в Чернівецькій та Волинській облас­тях з ефективним режимом стимулювання інвестицій у сферу рекреації та обмеження за екологічними критеріями розміщен­ня нових виробництв;

науково-технічні зони в Києві та Харкові, що створюються на базі провідних науково-дослідних центрів, інститутів та конструкторських бюро;

зони порто-франко в Одесі, Ізмаїлі, Іллічевську, Ялті;

ряд спеціальних митних (транзитних) зон уздовж магістралі Київ — Ліссабон (проект «45-ї паралелі»);

безмитний магазин на базі міжнародного аеропорту Бориспіль тощо.

У цілому в Україні доцільне одночасне створення кількох експериментальних зон різної орієнтації, що дасть змогу визна­чити реальний економічний ефект, запобігти розпорошенню коштів і неефективній конкуренції при залученні інвестицій, локалізувати можливі негативні наслідки.