E. каркасно-ствольна; 3 страница
Слід передбачати закриті душові кабіни з відчиненням дверей назовні і входом безпосередньо з гардеробної.
Умивальні для зазначених категорій інвалідів слід розміщувати безпосередньо в гардеробному блоці або суміжно з ним. При цьому 40 % розрахункової кількості умивальників доцільно розміщувати поблизу робочих місць.
За кількості працюючих жінок понад 14 до 75 включно слід передбачати одну кабіну з гігієнічним душем, яка повинна розміщуватись при жіночому туалеті та мати вхід з умивальної. Кількість приміщень або кабін особистої гігієни жінок слід приймати з розрахунку: один гігієнічний душ на 75 жінок, які працюють у найбільш багаточисельній зміні. У вказаних приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання та умивальник.
Універсальна кабіна туалету загального користування повинна мати розміри в плані не
менше, м: ширина - 1,65, глибина - 1,8. У кабіні поруч з унітазом слід передбачати простір для розміщення крісла-коляски, а також гачки для одягу, милиць і іншого приладдя.
В універсальній кабіні й інших санітарно-гігієнічних приміщеннях, призначених для користування всіма категоріями громадян, у тому числі інвалідів, слід передбачати можливість встановлення в разі потреби поручнів, штанг, поворотних або відкидних сидінь.
Розміри в плані санітарно-гігієнічних приміщень для індивідуального користування в
житлових будинках повинні бути не менше, м:
- ванної кімнати або суміщеного санітарного вузла 2,2x2,2;
- туалету з умивальником (рукомийником) 1,6x2,2
Індивідуальні шафи для зберігання одягу інвалідів, що користуються кріслом-коляскою, у роздягальнях спортзалів слід розташовувати в нижньому ярусі заввишки не більше 1,3 м від підлоги. При відкритому способі зберігання домашнього одягу гачки в роздягальнях повинні встановлюватися на висоті не більше 1,3 м від підлоги.
Індивідуальні шафи у побутових приміщеннях підприємств і закладів повинні бути суміщеними (для зберігання вуличного, домашнього і робочого одягу).
Ширина проходів між рядами | не менше, м: |
для кабін душових закритих і відкритих, умивальників групових і одиночних, туалетів, пісуарів | 1,8; |
для шаф гардеробних з лавами (з урахуванням лав) | 2,4; |
для шаф гардеробних без лав | 1,8. |
Геометричні параметри зон, які використовуються інвалідами, у тому числі на кріслах- колясках, у санітарно-побутових приміщеннях громадських і виробничих будинків слід приймати за таблицею 1.
Найменування санітарно-побутових приміщень громадських і виробничих будинків | Розміри в плані (у чистоті) не менше, м |
Кабіни душових: закриті відкриті і з наскрізним проходом; кабіни напівдушів | 1,8x1,8 1,2x0,9 |
Кабіни особистої гігієни жінок | 1,8x2,6 |
Кабіни туалетів | 1,8х 1,65 |
Лави в гардеробних | 0,6x0,8 |
Шафи в гардеробних для вуличного і домашнього одягу | 0,4x0,5 |
Варианти планування санітарно-гігієнічних приміщень.
Вимоги доступності при проектуванні житлових будинків і приміщеннь
Житлові будинки і житлові приміщення громадських будинків слід проектувати із забезпеченням потреб інвалідів, включаючи:
- доступність квартири або житлового приміщення від входу до будинку;
- доступність усіх громадських приміщень будинку з квартири або житлового приміщення;
- застосування обладнання, що відповідає потребам інвалідів;
- забезпечення безпеки і зручності користування обладнанням і приладами;
- обладнання прибудинкової території і власне будинку необхідними інформаційними системами.
Багатоквартирні житлові будинки з квартирами, призначеними для проживання інвалідів і людей літнього віку, слід проектувати не нижче II ступеня вогнестійкості.
У житлових будинках соціального житлового фонду кількість і спеціалізацію квартир по окремих категоріях інвалідів рекомендується установлювати завданням на проектування.
При проектуванні житлових приміщень слід виходити з можливості наступного їх дообладнання за необхідності з урахуванням потреб окремих категорій інвалідів і інших маломобільних груп населення.
При розміщенні квартир для сімей з інвалідами на кріслах-колясках у рівні першого поверху слід забезпечувати можливість виходу безпосередньо на прибудинкову територію. Для окремого входу через приквартирний тамбур і влаштування підйомника рекомендується збільшення площі квартири на 12 м2.
Мінімальний розмір приміщення: | не менше |
житлового приміщення для інваліда, що пересувається на кріслі-колясці | 12м2 |
житлового приміщення для інваліда, що займається індивідуальною трудовою діяльністю | 16 м2 |
Площа кухні квартир для сімей з інвалідами на кріслах-колясках у житлових будинках соціального житлового фонду | 9 м2 |
Ширина такої кухні при однобічному розміщенні обладнання | 2,3 м |
Ширина такої кухні при двобічному або кутовому роз- міщенні обладнанн | 2,9 м |
Ширина передпокою (з можливістю зберігання крісла-коляски) у квартирах для сімей з інвалідами (у тому числі на кріслах-колясках) | 1,6 м |
Ширина внутрішньоквартирних у квартирах для сімей з інвалідами (у тому числі на кріслах-колясках) | 1,15 м |
В житлових будинках II категорії (соціальне житло) слід передбачати можливість улаштування комору для зберігання інструментів, матеріалів і виробів, що використовуються і виробляються інвалідами при роботі вдома | 4 м2 |
У готелях, мотелях, пансіонатах, кемпінгах тощо не менше 10 % житлових місць повинні проектуватися універсальними, з урахуванням розселення будь-яких категорій відвідувачів (якщо в завданні на проектування не зроблено застереження про кількість приміщень, обладнаних за універсальним або спеціалізованим принципом).
Житлові приміщення у спеціалізованих житлових будинках слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-18:2007 "Заклади соціального захисту населення".
Вимоги доступності при проектуванні громадських будівель
При проектуванні громадських будинків та споруд слід керуватися положеннями ДБН, забезпечуючи потреби інвалідів та інших маломобільних груп населення.
У зоні обслуговування відвідувачів громадських будинків і споруд різного призначення слід передбачати місця для інвалідів і інших маломобільних груп населення із розрахунку не менше 5 % загальної місткості закладу або розрахункової кількості
відвідувачів, у тому числі і при виділенні зон спеціалізованого обслуговування МГН у будинку.
За наявності декількох ідентичних місць (приладів, пристроїв тощо) обслуговування відвідувачів 5 % їхньої загальної кількості, але не менше одного, повинні бути запроектовані так, щоб інвалід міг ними скористатися.
На кожному поверсі, доступному для МГН, слід передбачати зони відпочинку на 2-3 місця, у тому числі і для інвалідів на кріслах-колясках.
При проектуванні інтер'єрів, підбиранні та розміщенні приладів і пристроїв, технологічного й іншого обладнання слід враховувати зони досяжності для відвідувача у кріслі-колясці.
Місця для інвалідів у зальних приміщеннях слід розташовувати в доступній для них зоні залу, що забезпечує:
- повноцінне сприйняття демонстраційних, видовищних, інформаційних, музичних програм і матеріалів;
- зручне приймання їжі (в обідніх залах або кулуарах при залах);
- оптимальні умови для роботи (у читальних залах бібліотек), відпочинку (у залі очікування).
У зальних приміщеннях не менше двох розосереджених виходів повинні бути пристосовані для проходу МГН.
Місця для інвалідів у залах для глядачів краще розташовувати в окремих рядах, що мають самостійний шлях евакуації, який не перетинається зі шляхами евакуації іншої частини глядачів.
У залах для глядачів з кількістю місць 800 і більше місця для інвалідів у кріслах-колясках слід розосереджувати в різних зонах, розміщуючи їх у безпосередній близькості від евакуаційних виходів, але в одному місці не більше трьох.
Біля місць або зон для глядачів на кріслах-колясках в аудиторіях з амфітеатром, залах для глядачів і лекційних залах слід передбачати заходи безпеки (огорожу, буферну смугу, поребрик тощо).
Допускається застосовувати в залах індивідуальні слухові безпроводові пристрої або обладнувати спеціальними персональними приладами посилення звуку. Ці місця слід розташовувати в зоні гарної видимості сцени і перекладача жестової мови. Необхідність виділення додаткової зони для перекладача встановлюється завданням на проектування.
У разі неможливості застосувати візуальну інформацію для інвалідів у приміщеннях з особливими вимогами до художнього вирішення інтер'єрів в експозиційних залах художніх музеїв, виставок тощо допускається використовувати інші компенсуючі заходи.
У залах підприємств харчування посадкові місця (столи) для інвалідів слід розташовувати
поблизу від входу, але не у прохідній зоні.
Зона обслуговування | Зона досяжності |
при розташуванні збоку від відвідувача | не вище 1,4 м і не нижче 0,3 м від підлоги |
при фронтальному підході | не вище 1,2 м і не нижче 0,4 м від підлоги |
Поверхня столів індивідуального користування, прилавків і інших місць обслуговування, що використовуються відвідувачами на кріслах-коляс | на висоті не більше 0,8 м над рівнем підлоги |
Відстань від будь-якого місця перебування інваліда в зальному приміщенні до евакуаційного виходу в коридор, фойє, назовні або до евакуаційного люка трибун спортивно-видовищних залів | Не більше 40 м. |
Ширина проходів повинна бути збільшена на ширину вільного проїзду крісла-коляски | Не менше 0.9 м. |
Перед естрадою або у кінці залу поблизу прорізу-виїзду слід передбачати вільні площадки для глядачів на кріслах-колясках. | завширшки у просвіті не менше 1,8 м |
В аудиторіях, залах для глядачів і лекційних залах місткістю більше 50 людей, обладнаних фіксованими сидячими місцями | не менше 4 % крісел із умонтованими системами індивідуального прослуховування. |
Місця для осіб з дефектами слуху | слід розміщувати на відстані не більше 10 м від джерела звуку. |
У приміщеннях роздягалень при спортивних спорудах для інвалідів, що займаються, слід передбачати: | |
- місця для зберігання крісел-колясок; | |
- індивідуальні кабіни | площею кожна не менше 4 м з розрахунку по 1 кабіні на 3 осіб |
- індивідуальні шафи для одягу, у тому числі для зберігання милиць і протезів; | не менше двох) заввишки не більше 1,7 м |
- лави. Навколо лави повинен бути забезпечений вільний простір для під'їзду крісла-коляски. За неможливості влаштування острівної лави слід передбачати уздовж однієї зі стін встановлення лави розміром не менше 0,6 м х 2,5 м. | завдовжки не менше 3 м, завширшки не менше 0,7 м і заввишки не більше 0,5 м. |
кімната відпочинку при сауні | не менше 20 м2 |
У кімнаті відпочинку при роздягальнях слід передбачати додаткову площу | не менше 0,4 м на кожного з інвалідів на кріслах-колясках, що одночасно займаються |
Вимоги доступності при проектуванні робочих міст для інвалідів.
При проектуванні закладів і підприємств слід передбачати робочі місця для інвалідів відповідно до програм професійної реабілітації інвалідів, які розробляються місцевими органами соціального захисту населення.
Кількість і види робочих місць для інвалідів (спеціалізовані або звичайні), їх розміщення в об'ємно-планувальній структурі будинку (розосереджене або в спеціалізованих цехах, виробничих ділянках і спеціальних приміщеннях), а також необхідні додаткові приміщення встановлюються в завданні на проектування.
На підприємствах (в цехах і на ділянках), у яких передбачається можливість використання праці інвалідів, повинні виконуватися вимоги СанПиН 42-121-4719, СанПиН 42-123-5777, СанПиН 2152, СанПиН 5781 до санітарно-побутових та спеціальних приміщень, організації режиму праці та відпочинку, медичного обслуговування, а також вимоги цих Норм залежно від виду інвалідності.
Не допускається влаштування виробничих ділянок для МГН у підвальних поверхах.
Робочі місця інвалідів повинні бути безпечні для здоров'я і раціонально організовані.
Вони повинні мати санітарно-епідеміологічний висновок органів державної санітарно-епідеміологічної служби. У завданні на проектування слід встановлювати їх спеціалізацію і, за необхідності, включати комплект меблів, обладнання і допоміжних пристроїв, спеціально пристосованих для конкретного виду захворювання.
У робочій зоні (просторі робочого місця) або приміщенні повинно бути забезпечене виконання комплексу санітарно-гігієнічних вимог щодо мікроклімату відповідно до чинних нормативних документів, а також додаткових вимог, встановлюваних залежно від виду захворювання інвалідів.
Площа службових приміщень на кожного працюючого інваліда, що користується кріслом-коляскою: | |
у конторських, адміністративних і офісних приміщеннях | 5,65 м2 |
у конструкторських бюро | 7,65 м2 |
Відстань до туалетів, приміщень для куріння, приміщень для обігріву або охолодження,напівдушів і пристроїв питного водопостачання від робочих місць, призначених для інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату і дефектами зору | |
у межах будинків | не більше 50м |
у межах території закладу, установи, підприємства | не більше 100м |
При утрудненні доступу інвалідів на кріслах-колясках до місць громадського харчування на підприємствах і в закладах слід додатково передбачати кімнату приймання їжі | із розрахунку 1,65 м2 на кожного інваліда, але не меншу 12 м2 |
1. Безпека життя і здоров'я людини, захист навколишнього середовища
Стаття 3 Конституції України:
«Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.»
Безпека життя і здоров’я людини – є основною вимогою і враховується при проектуванні будь яких будівель і споруд, є головним положенням у всіх будівельних нормах та технічних регламентах.
Головні аспекти безпеки життя і здоров’я людини
За ДБН В.1.2-8-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека життя і здоров’я людини та захист навколишнього природного середовища», будівельні об'єкти задовольняють основну вимогу щодо безпеки життя і здоров'я людини та захисту навколишнього природного середовища, якщо вони запроектовані і побудовані так, що не становлять загрози в результаті:
- витоку токсичного газу;
- присутності небезпечних часток чи газів у повітрі;
- небезпечного радіаційного випромінювання;
- забруднення чи отруєння води та ґрунту;
- наявності певної кількості вологи в елементах будівельних об'єктів або на їх поверхнях всередині приміщень.
Вимоги безпеки стосуються таких експлуатаційних аспектів будівельних об'єктів:
- середовище в приміщенні;
- водопостачання;
- відведення стічних вод;
- видалення твердих відходів;
- навколишнє середовище.
Відповідність основній вимозі забезпечується взаємопов'язаними заходами, які стосуються всіх життєвих циклів об’єктів будівництва:
- вишукування і проектування;
- виготовлення, транспортування та зберігання будівельних виробів;
- освоєння будівельного майданчика та зведення об'єкта, приймання об'єкта в експлуатацію;
- використання об'єкта за призначенням протягом встановленого терміну експлуатації, оцінка технічного стану, ремонт;
- реконструкція й подальше використання у нових умовах;
- ліквідація об'єкта.
Забезпечення безпечного середовища в приміщенні
ДБН В.1.2-8-2008 ДОДАТОК А (довідковий)
СЕРЕДОВИЩЕ В ПРИМІЩЕННІ
Таблиця А.1 - Якість повітря
Область контролю | Вимоги до будівельних об'єктів | Вироби або групи виробів | Характеристики, що контролюються | |
функціональні вимоги | вимоги до технології виконання робіт | |||
Забруднення, що виділяють будівельні матеріали | Обмежити використання матеріалів, що виділяють забруднення, і використовувати матеріали, що відповідають нормативним документам на будівельні об'єкти | Обмеження використання матеріалів, що виділяють забруднення при визначених обставинах і у визначених кількостях Запобігання перевищенню допустимих норм концентрації домішок у повітрі всередині приміщень при визначених обставинах Використання належних методів розрахунку, способів виконання будівельних робіт або монтажу інженерного обладнання | Будівельні вироби (пісок, щебінь, арматура, глина тощо) | Викиди летких органічних сполук і інших забруднюючих речовин Схильність до розмноження мікроорганізмів Радіоактивні викиди |
Забезпечити перепони для обмеження викидів у повітря всередині приміщень | Запобігання перевищенню допустимих норм концентрації домішок у повітрі всередині приміщень Використання належних методів розрахунку, способів виконання будівельних робіт або монтажу інженерного обладнання | Герметизуючі покриття Герметики | Ефективність при зменшенні кількості викидів Ефективність при герметизації щілин | |
Розсіяти або видалити домішки за допомогою вентиляції | Запобігання перевищенню допустимих норм концентрації домішок у повітрі всередині приміщень Додержання належної швидкості обміну повітря Дотримання належних характеристик витоку повітря з будівельних об'єктів Використання належних методів розрахунку, способів виконання будівельних робіт або монтажу інженерного обладания Вибір місць та устаткування для забору повітря; забезпечення механічними вентиляційними установками | Устаткування для кондиціонування повітря і вентиляції | Витрати повітря, швидкості повітряних потоків і перепадів тиску Полегшення очищення і технічного обслуговування | |
Забруднення, що виділяються з ґрунту | Загерметизувати вентиляційні канали при контакті з ґрунтом | Запобігання перевищенню допустимих норм конструкцій домішок у повітрі приміщень Ефективність герметизації | Герметики, мастики, мембрани | Ефективність при герметизації щілин Ефективність при зменшенні потоку шкідливих речовин |
Продовження таблиці A.1
Область контролю | Вимоги до будівельних об'єктів | Вироби або групи виробів | Характеристики, що контролюються | |
функціональні вимоги | вимоги до технології виконання робіт | |||
Вентилювати простір під підлогами Видалити забруднення із ґрунтового шару Розсіяти або видалити домішки за допомогою вентиляції | Запобігання перевищенню допустимих норм концентрацій домішок у повітрі приміщень Додержання належної швидкості обміну повітря в просторі під підлогою Запобігання перевищенню допустимих норм концентрацій домішок у повітрі приміщень Додержання належної швидкості обміну повітря в просторі під підлогою | Компоненти підпільних вентиляційних систем Компоненти устаткування для видалення забруднення | Витрати повітря Полегшення очищення і технічного обслуговування Витрати повітря Полегшення очищення і технічного обслуговування | |
Забруднення від людей, тварин, рослин | Розсіяти або видалити домішки за допомогою вентиляції | Додержання належної швидкості обміну повітря | Компоненти устаткування для видалення забруднення | Витрати повітря Полегшення очищення і технічного обслуговування |
Забруднення, що надходять з водоймищ та систем водопостачання | Запобігти розповсюдженню бактерій легіонели та інших шкідливих мікроорганізмів в аерозолях Застосовувати розрахункові системи для проведення випробувань, очищення та хімічної обробки води Застосовувати розрахункові системи для підтримування постійних температур, які перешкоджають розвитку легіонели Застосовувати розрахункові системи для уникнення застійних зон | Дотримання безпечних рівнів вмісту легіонели в системах Регулювання температури води Зведення до мінімуму наявності аерозолів Зведення до мінімуму терміну стратифікації Зведення до мінімуму рівня води Звільнення від поживних речовин в елементах будівельних об'єктів Відмова від застосування виробів, що мають або виробляють поживні речовини Дотримування необхідної температури холодної води Дотримування необхідної температури гарячої води Обмеження терміну стратифікації Використання безпечних щодо розвитку легіонели виробів Відсутність відгалузок трубопроводів | Устаткування для зберігання води в гарячому стані та гарячого водопостачання Будівельні вироби, що є компонентами конструкцій Устаткування систем для полегшення очищення Устаткування для підтримування постійної температури Устаткування систем для уникнення застійних зон | Температура води Наявність аерозолів Термін стратифікації Статичний рівень води Наявність поживних речовин Температура холодної води Температура гарячої води Термін стратифікації Наявність застійних зон |
Кінець таблиці А.1
Область контролю | Вимоги до будівельних об'єктів | Вироби або групи виробів | Характеристики, що контролюються | |
функціональні вимоги | вимоги до технології виконання робіт | |||
Забруднення, що виділяє устаткування для горіння | Уникати шкідливих концентрацій продуктів згоряння застосуванням димоходів, витяжних труб | Запобігання перевищенню допустимих норм концентрації домішок у повітрі приміщень | Устаткування для продуктів згоряння | Викиди домішок протягом нормального використання |
Використання належних методів розрахунку, способів виконання будівельних робіт або монтажу устаткування | Регулююча і контрольно-вимірювальна апаратура | Ефективність і надійність | ||
Контролювати витік продуктів згоряння і топкових газів із устаткування для продуктів згоряння | Димоходи і витяжні труби | Відповідні параметри, розміри. Теплові і реологічні властивості. Ефективність видалення продуктів згоряння | ||
Забруднення, що виділяють: | Запобігати викидам домішок і розмноженню мікроорганізмів | Відбір відповідних будівельних виробів | Фільтраційні системи | Ефективність очищення повітря |
- інженерні мережі; | Запобігання перевищенню допустимих норм концентрації домішок у повітрі приміщень | Витрати повітря і перепадів тиску | ||
- вентиляційні системи; | Використання належних методів розрахунку, способів виконання будівельних робіт або монтажу будівельного устаткування | |||
- системи кондиціонування повітря | Підтримування належного рівня вологості у повітрі приміщень | Осушувачі, зволожувачі | Ефективність при контролюванні наявності водяної пари | |
Забруднення, що надходять з повітрям ззовні | Очистити припливне повітря Загерметизувати вентиляційні канали | Запобігання перевищенню допустимих норм концентрації домішок в очищеному припливному повітрі Проектування і визначення місця розташування забірного і витяжного отворів для повітря Запобігання перевищенню допустимих норм концентрації домішок у повітрі приміщень | Фільтри Герметики | Ефективність при очищенні повітря Витрати повітря і перепадів тиску Ефективність при герметизації щілин |
Таблиця А.2 - Вологість
Область контролю | Вимоги до будівельних об'єктів | Вироби або групи виробів | Характеристики, що контролюються | |
функціональні вимоги | вимоги до технології виконання робіт | |||
Вологість повітря у приміщеннях | Визначити прийнятні значення відносної вологості повітря у приміщеннях | Забезпечення відповідної температури повітря | Нагрівальне устаткування | Обмін повітря, потужність, тиск, продуктивність |
Забезпечення відповідного обміну і вологості припливного або внутрішнього повітря | Устаткування для вентиляції і кон-диціонування повітря, включаючи осушувачі | Витрати повітря, швидкість повітряних потоків і перепадів тиску | ||
Контрольно-вимірювальна аппаратура | Ефективність, надійність, точність | |||
Видалення або зменшення вмісту вологи на поверхнях джерел вологи Забезпечення відповідним обладнанням для контролю вологості | ||||
Вологість на поверхнях у приміщеннях та всередині виробів | Запобігти розмноженню пліснявого грибка на поверхнях у приміщеннях або всередині виробів | Забезпечення відповідної температури повітря | Нагрівальне або охолоджувальне устаткування | Продуктивність, обмін повітря, потужність, тиск |
Обмежити підвищені відкладення домашнього пилового кліща | Забезпечення відповідного обміну повітря, вологості внутрішнього повітря і припливного повітря | Устаткування для вентиляції і кон-диціонування повітря | Витрати повітря, швидкість повітряних потоків і перепадів тиску | |
Обмежити конденсацію на поверхнях і проміжну конденсацію | Забезпечення відповідної ізоляції з униканням холодних повітряних перемичок | Огороджувальні елементи (стіни, вікна, покрівлі тощо) | Теплові характеристики, непроникність для повітря | |
Запобігання виникненню джерел розмноження грибкової плісняви | Фунгіциди для обробки поверхонь | Ефективність | ||
Запобігти інфільтрації і проникненню атмосферних опадів або ґрунтових вод у будівельні об'єкти | Забезпечення відповідного проектування | Вироби для стін, конструкція стін Вироби для зовнішніх огороджувальних стін Гідроізолюючі матеріали | Проникність пари Вологостійкість Абсорбційна/де-сорбційна здатність Водонепроникність Теплові характеристики Проникність пари Водонепроникність Стійкість швів до проникнення вологи ззовні |
Кінець таблиці А.2
Дата добавления: 2015-11-12; просмотров: 2835;