Студент __________________________________________________________________
Группа __________________________________________________________________
Варіант 1
Об'єкт - будівля кафе на 150 відвідувачів
Кількість працюючих – 38 осіб
Площа ділянки – 800,00 м
Загальна площа приміщень – 700 м2
Кількість поверхів –2
Вартість будівництва –7500 грн/м2
Конструкції будівлі: стіни-цегла, перекриття – по металевим балкам.
Визначити:
Тип будівель за функціональним призначенням
__________________________________________________________________________
Тип будівель за поверховістю
__________________________________________________________________________
Ступень вогнестійкості будівлі
__________________________________________________________________________
Категоря приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою
__________________________________________________________________________
Нормативний термін експлуатації
__________________________________________________________________________
Ступень довговічністі
__________________________________________________________________________
Тип будівлі за конструктивною системою
__________________________________________________________________________
Категоря (напрям використання) землі
__________________________________________________________________________
Код будівлі заДК 018-2000 «Державний класифікатор будівель та споруд»
__________________________________________________________________________
Розрахувати клас наслідків (відповідальності) та категорію складності об’єкту
Контрольна робота
Студент __________________________________________________________________
Группа __________________________________________________________________
Варіант 2
Об'єкт - школа 350 учнів
Кількість працюючих – 50 осіб
Площа ділянки –3800,00 м
Загальна площа приміщень – 2500 м2
Кількість поверхів –2
Вартість будівництва –8000 грн/м2
Конструкції будівлі: стіни -цегла, перекриття – залізобетон.
Визначити:
Тип будівель за функціональним призначенням
__________________________________________________________________________
Тип будівель за поверховістю
__________________________________________________________________________
Ступень вогнестійкості будівлі
__________________________________________________________________________
Категоря приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою
__________________________________________________________________________
Нормативний термін експлуатації
__________________________________________________________________________
Ступень довговічністі
__________________________________________________________________________
Тип будівлі за конструктивною системою
__________________________________________________________________________
Категоря (напрям використання) землі
__________________________________________________________________________
Код будівлі заДК 018-2000 «Державний класифікатор будівель та споруд»
__________________________________________________________________________
Розрахувати клас наслідків (відповідальності) та категорію складності об’єкту
Контрольна робота
Студент __________________________________________________________________
Группа __________________________________________________________________
Варіант 3
Об'єкт - житловий будинок на 200 осіб
Площа ділянки –2300,00 м
Загальна площа приміщень – 4000 м2
Кількість поверхів –5
Конструкції будівлі: стіни – збірні залізобетонні панелі, перекриття – залізобетон.
Визначити:
Тип будівель за функціональним призначенням
__________________________________________________________________________
Тип будівель за поверховістю
__________________________________________________________________________
Ступень вогнестійкості будівлі
__________________________________________________________________________
Категоря приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою
__________________________________________________________________________
Нормативний термін експлуатації
__________________________________________________________________________
Ступень довговічністі
__________________________________________________________________________
Тип будівлі за конструктивною системою
__________________________________________________________________________
Категоря (напрям використання) землі
__________________________________________________________________________
Код будівлі заДК 018-2000 «Державний класифікатор будівель та споруд»
__________________________________________________________________________
Розрахувати клас наслідків (відповідальності) та категорію складності об’єкту
Містобудівні аспекти розміщення житлових будинків.
Проблема житла - одна з найгостріших проблем людства. Вона породжена соціальними причинами й має соціальний зміст. “Проблема будинку - проблема епохи. Від неї сьогодні залежить рівновага суспільства” - сказав Ле Корбюзье.
Житло є складовою частиною будь якого населеного пункту.
За ДБН 360-92** Таблиця 1.1
| Групи поселень | Населення, тис.чол. | |
| міст | сільських поселень | |
| Найзначніші (крупніші | Понад 1000 | |
| Значніші (крупні) | Понад 500 до 1000 | Понад 5 Понад 3 до 5 |
| Великі | Понад 250 до 500 | Понад 1 до 3 Понад 0,5 до 1 |
| Середні | Понад 100 до 250 Понад 50 до100 | Понад 0,2 до 0,5 |
| Малі*) | Понад 20 до 50 Понад 10 до 20 До 10 | Понад 0,05 до 0,2 До 0,05 |
| До групи малих міст входять селища міського типу |
Територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в т.ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.
Житло, як правило розміщується у сельбищної території населених пунктів.
До сельбищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т.ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування.
Виробнича територія призначена для розміщення промислових підприємств і пов'язаних з ними виробничих об'єктів, у т.ч. комплексів наукових установ з дослідними підприємствами, комунально-складських об'єктів, підприємств з виробництва та переробки сільськогосподарських продуктів; санітарно-захисних зон промислових підприємств; об'єктів спецпризначення (для потреб оборони); споруд зовнішнього транспорту і шляхів позаміського й приміського сполучення внутрішньоміської вулично-дорожної і транспортної мережі; ділянок громадських установ і місць загального користування для населення, що працює на підприємствах міста.
Промислові підприємства, які не виділяють у навколишнє середовище екологічно шкідливих, токсичних, пилоподібних і пожежонебезпечних речовин, не створюють підвищених рівнів шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань, не вимагають під'їзних залізниць, допускається розміщувати у межах сельбищних територій або поблизу них з дотриманням санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог.
До ландшафтно-рекреаційної території входять озеленені й водні простори у межах забудови міста і його зеленої зони, а також інші елементи природного ландшафту. До її складу можуть входити парки, лісопарки, міські ліси, ландшафти, що охороняються, землі сільськогосподарського використання та інші угіддя, які формують систему відкритих просторів; заміські зони масового короткочасного і тривалого відпочинку, міжселищні зони відпочинку; курортні зони (у містах і селищах, що мають лікувальні ресурси).
Житлове середовище у міськіх та сільськіх поселеннях треба проектувати як елементи єдиної системи розселення України з урахуванням територіально-адміністративного поділу, соціально-економічного і природно-містобудівного районування.
Основою проектування, планування і забудови міських і сільських поселень повинна бути попередньо розроблювана концепція їх соціально-економічного розвитку, яка забезпечить всебічну реалізацію прав і свобод населення.
Концепція повинна розглядатися на альтернативній основі і до затвердження розглядатися й обговорюватися професіональними та громадськими організаціями, жителями населених пунктів.
Розвиток системи розселення повинен спиратися на ту мережу міських і сільських поселень, яка склалася, включаючи агломерації існуючі і ті, що формуються.
Проектування нових поселень передбачається у зв'язку з потребою розміщення нових промислових підприємств, розробки корисних копалин тощо, а також у зв'язку з виселенням населення із зон катастроф, які відбулися, або потенціальних, зон екологічних лих та ін.
Розміщення дачних поселень та садівницьких товариств у приміських зонах передбачається на землях, які не можуть бути використані для перспективного територіального розвитку міських і сільських поселень.
Питома вага території для системи загальноміського центру і його основних елементів у балансі територій міста і центру становить, відсотків:
| Назва території | Питома вага території, % |
| Центр міста (від площі міста) | 3,5-5,0 для найзначніших і значних міст 6,0-8,0 для інших груп міст |
| Ядро центру міста (від площі центру) | 30-35 для усіх категорій міст |
| Громадські території у ядрі центру (від площі центру) | 70 і більше |
Інтенсивність освоєння ядра центру, ефективна з точки зору містобудівної цінності, наведена у таблиці 2.1. ДБН 360-92**
| Територія за функціональним призначенням | Щільність, люд./га |
| Сельбищна | 110-150 проживаючих |
| Житлова | 400-500 проживаючих |
| Виробнича | 450-500 працюючих |
| Громадських установ | 150-200ацюючих |
До території сільського населеного пункту входять сельбищні та виробничі території, а також присадибні ділянки, включаючи землі фермерських та індивідуальних господарств, майданчики населеного пункту.
У масштабі міста, житлового району або комплексу житлове середовище являє собою сукупність природного ландшафту, житлових будинків, об'єктів культурно-побутового обслуговування, транспортних і пішохідних шляхів, елементів озеленення й благоустрою. Сполучення цих елементів утворить цілісну систему - житлове середовище.
1.Житлове середовище як об'єкт проектування.
У межах одного будинку житлове середовище формується квартирами, елементами інженерно-комунікаційного забезпечення, а іноді й приміщеннями громадського призначення.
Якість житлового середовища визначається її функціонально-планувальними, гігієнічними, технічними й естетичними характеристиками, які рівнозначно важливі і для квартири для селитебних зон. Наявність цих характеристик забезпечує комфорт проживання, що є головною метою в проектуванні житла.
Дуже важливим є питання про створення сприятливого житлового cередовища, а саме повернення житловій забудові індивідуальних рис і архітектурної своєрідності, комплексність повсякденного культурно-побутового обслуговування і зв'язок з природою.
Рішення екологічних завдань вимагає всебічного обліку природно-кліматичних даних (напрямок пануючих вітрів, характер рельєфу), а також дбайливого відношення до всіх природних ресурсів. Ефективним засобом створення нормальної екологічної обстановки в житловому середовищі є правильно обрані планувальні прийоми житлової забудови й типи житлових будинків.
Найбільшими можливостями для створення сприятливого житлового середовища є використання таких засобів: як озеленення, обводнювання, архітектура землі, використання дизайну, скульптури й синтезу мистецтв. Озеленення й обводнювання, крім художньо-естетичних функцій, також сприяють поліпшенню мікроклімату житла і навколишньої території.
2.Основні фактори, що впливають на проектування житла.
Основні фактори, що впливають на проектування житла: соціальні; демографічні; природно-кліматичні; містобудівні; конструктивні; економічні.
Система житла досить повно відображає ієрархічну структуру суспільства:
1. Індивідуум - індивідуальний простір у квартирі;
2. Внутрісімейний осередок - приміщення для внутрісімейної групи;
3. Родина - житловий осередок (квартира);
4. Сусідське співтовариство - житловий будинок, житловий комплекс;
5. Міське співтовариство - житловий район, селище, місто.
Соціальна модель житла - це система вимог, пропонованих родиною до його функціональної програми й просторової структури.
Всім видам житла властиві деякі загальні соціальні функції:
- збереження здоров'я проживаючих у ньому людей (досягається за рахунок створення необхідних санітарно-гігієнічних умов);
- зміцнення родини й створення в ній здорового психологічного клімату (внутрісімейне спілкування);
- подальший розвиток родини (від житлових умов часто залежить кількість дітей в родині);
- виховання дітей;
- організація вільного часу (реалізується як у квартирі, так і поза нею);
- підвищення професійної кваліфікації (наукова праця та інші види надомної діяльності);
- створення умов для відпочинку (індивідуального й сімейного);
- особистий простір, виконання ролі психологічного притулку (можливість ізолюватися від зовнішнього оточення).
Всі ці функції зводяться до підвищення комфорту проживання людей і кожна з них повинна мати матеріально-просторове втілення.
3.Класифікація житла. Основні типи житлових будинків.
Основні критерії для класифікації житла:
1. довговічність;
2. призначення за часом і характером проживання;
3. поверховість;
4. за наявністю підйомного обладнання;
5. комфортність;
6. об'ємно-планувальна структура;
7. конструктивне рішення;
8. матеріал огороджувальних конструкцій.
Довговічність.
За ДБН В.1.2-2:2006 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування» Додаток В термін експлуатації житлових будинків складає 100 років, що дорівнює І ступені за довговічністю.
Призначення за часом і характером проживання.
За часом і характером проживання житло підрозділяється на
- постійне (житлові будинки квартирного типу й будинки з громадським обслуговуванням);
- тимчасове (гуртожитки, готелі та бази відпочинку);
- сезоне (таке, що використовується під час виконання сезонних робіт в сільському господарстві, промисловоу відгінному тваринництві, тощо).
Поверховість.
За поверховістю та умовною висотою житлові будинки класифікуються відповідно до п.2.18. ДБН В.1.1-7: 2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва»:
а) малоповерхові – висотою Н £ до 9 м (як правило до 3-х поверхів включно);
б) багатоповерхові – висотою 9 м < Н £ 26,5 м (як правило до 9-ти поверхів включно);
в) підвищеної поверховості – висотою 26,5 м < Н £ 47 м (як правило до 16-ти поверхів включно);
г) висотні – висотою Н > 47 м (як правило понад 16-ть поверхів).
За наявністю підйомного обладнання
- безліфтові (зазвичай до 5 поверхів);
- ліфтові (зазвичай 6 поверхів та вище).
Комфортність.
За рівнем комфорту та соціальної спрямованості житло поділяють на дві категорії: І і II (див. додаток Б ДБН В.2.2-15-2005). Відрізняються вимогами щодо забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя та пожежної безпеки мешканців усіх категорій житла.
Житло І категорії (комерційне) - житло з нормованими нижніми і ненормованими верхніми межами площ квартир та одноквартирних житлових будинків (чи котеджів), які забезпечують рівень комфорту проживання не нижче за мінімально допустимий.
Житло II категорії (соціальне) - житло з нормованими нижніми і верхніми межами площ квартир та житлових кімнат гуртожитків відповідно до чинних санітарних норм, які забезпечують мінімально допустимий рівень комфорту проживання.
Об'ємно-планувальна структура.
За об'ємно-планувальною структурою житлові будинки бувають:
a. одноквартирні (садибні будинкі),
b. блоковані (двох- і більше квартирні),
c. блоковані (двох- і більше квартирні),
d. секційні,
e. коридорні,
f. галерейні,
g. змішаної структури,
h. дома-дуплекси (с квартирами в різных рівнях).
одноквартирні (садибні будинкі)
блоковані (двох- і більше квартирні)
Секційні житлові будинки 
Дом Бальо аржитектора Гауди
коридорні житлові будинки
галерейні житлові будинки
Дата добавления: 2015-11-12; просмотров: 2614;