Контурне знімання в масштабах 1:2000 – 1:500

До початку вимірювань у полі виконують огляд, перевірку і юстування теодоліта, екера та стрічки. Крім цього стрічку компарують на компараторі.

Результати перевірки та юстування теодоліта, бусолі, екера, екліметрата компарування стрічки заносяться в зошит перевірок приладів.

Проводяться попередньо – навчальні заняття: вимірювання горизонтальних кутів методом прийомів з одночасним вимірюванням за допомогою бусолі магнетних азимутів; тичкування ліній та вимірювання їх мірною стрічкою; ведення журналу та зарису під час знімання ситуації, вздовж однієї – двох ліній.

Знімання частково забудованої ділянки виконують в такій послідовності:

1. Рекогностування та закріплення точок теодолітного ходу. Загальна кількість вершин теодолітних ходів береться з розрахунку 1 – 2 вершини на одного студента бригади, враховуючи, що довжини сторін мають бути в межах від 20 до 350 м. Всі точки ходу окопують.

2. Центрують теодоліт і марки за допомогою труби теодоліта з точністю до 3 мм, або виска – 5 – 10 мм.

3. Прив’язка до пунктів геодезичної основи.

4. Горизонтальні кути вимірюють способом прийомів з обов’язковим переставленням лімба (на 1-2°) між півприйомами. Допустиме розходження значень кутів між півприйомами – 1’, для теодолітів типу 2Т – 30.

5. Вертикальні кути вимірюють в прямому і зворотному напрямах при двох положеннях вертикального круга, (висоту приладу та візирних цілей вимірюють з точністю 1 см).

6. Лінії вимірюють стрічкою в прямому та зворотному напрямах. Якщо вимірювана лінія має декілька точок перегину, то вимірюють кути нахилу кожного відрізка.

7. Ситуацію з чіткими контурами знімають інструментально за допомогою теодоліта, екера, стрічки та рулетки відомими способами.

8. Прокладають діагональний теодолітний хід для знімання ситуації усередині полігона.

9. Результати вимірювань записують в польовий журнал. Зарис викреслюють олівцем відповідно до умовних знаків. Виправлення в журналі та перемальовування зарису забороняється.

10. Камеральні роботи. Обчислення прямокутних координат вершин теодолітних ходів. Складання та викреслювання карти контурного знімання в масштабі 1:500 - 1:2000 (вказується викладачем).

11. Польовий контроль.

Вимоги до горизонтального знімання згідно інструкції [2]

№ пп	Показники і характеристики	Допустимі величини для масштабів
1:2000	1:1000	1:500
	Допустимі довжини ходів	2,0 км	1,2 км	0,6 км
	Допустимі довжини сторін (стрічкою) максимальна мінімальна	0,35км 0,04км	0,35км 0,04км	0,35км 0,04км
	Допустима кутова нев’язка
	Допустимі довжини висячих теодолітних ходів на: забудованих територіях кількість ліній в ході на незабудованих	0,2км 0,3км	0,15км 0,3км	0,1км 0,15км
	Мінімальна кількість точок знімальної основи на 1 км2
	Віддалі між створними точками не більше (стрічкою)	80м	60м	40м
	Довжини перпендикулярів окомірно екером	8м 60м	6м 40м	4м 20м
	Максимальні віддалі до контурів під час знімання полярним методом (стрічкою) чітких нечітких (нитковим віддалеміром) чітких нечітких	250м 300м   100м 150м	180м 200м   60м 100м	120м 150м   40м 80м
	Максимальні віддалі до контурів під час знімання способом прямих кутових засічок (кути вимірюють півприйомом до 1’, які мають знаходитись в межах 30 - 150°) чітких нечітких	400м 1200м	200м 600м	100м 300м
	Максимальні віддалі до контурів під час знімання методом лінійних засічок	Не має перевищувати довжини мірного приладу 20 - 50м

*Знімання з використанням електронного тахеометра нормується окремо.