Виставкова діяльність в Україні

Соціально-економічний розвиток України супроводжується постійним зростанням виставково-ярмаркової діяльності. Нині вона не лише сприяє зміцненню міжнародного авторитету держави, розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі, просуванню вітчизняних товарів на ринки інших країн, а також є одним із видів рекреаційно-туристичної діяльності. Більшість відвідувачів виставок і ярмарків не є бізнесменами. Вони приходять сюди як на яскраве шоу, щоб відпочити, набратися нових вражень.

Виставка є показом, або експонуванням, товарів і послуг, які виробляються або призначені до виробництва. Вона проводиться з метою ознайомлення потенційних покупців, виробників та інвесторів з ними.

Ярмарок - це короткочасна виставка, що повторюється з певною регулярністю в обумовлений час під однаковою назвою. Метою ярмарку є створення оптимальних умов для укладання угод купівлі-продажу або роздрібний продаж товарів.

За характером експонатів, які виставляються, виставки поділяються на універсальні, тематичні і спеціалізовані, за терміном - на постійні та короткочасні. Крім того, виставки можуть бути всесвітні, міжнародні, національні, регіональні, обласні і місцеві.

Для України характерний бурхливий розвиток виставкового бізнесу, перш за все міжнародного і національного масштабу. У 1997 р. створено Виставкову федерацію України (ВФУ), а також Раду з питань виставкової діяльності в Україні. За даними ВФУ, з 1995 до 2000 р. кількість проведених виставок зросла ІЗ 101 до 760. Наступні п'ять років темпи зростання Зберігалися. Виникли десятки нових фірм, які займаються організацією виставок.

В Україні з метою організації виставок використовується як наявний фонд приміщень, так і будуються нові ярмаркові центри. Основними виставковими центрами столиці є НВЦ "Експоцентр України", "Київський міжнародний контрактовий ярмарок", "АККО", "Автоекспо", "АККО Інтернешнл" та ін. Найбільші регіональні виставкові центри - це "Експо-Донбас" (Донецьк), "Гал-ЕКСПО" (Львів), "Морські технології" (Одеса), "К. І." (Харків).

У столиці України заплановане будівництво декількох виставкових центрів, які будуть споруджуватися з усім комплексом туристичних послуг - від готелів до казино. Вже започаткована робота у цьому напрямі введенням в експлуатацію у 2002 р. неподалік станції метро "Лівобережна" першої черги Міжнародного виставкового центру (МВЦ). Нині відкрита його друга черга, де виставкові павільйони поєднуються з офісно-готельним комплексом на 500 номерів.

Виставкова діяльність в Україні є потужним імпульсом розвитку туризму національного і міжнародного масштабу. Організована НВЦ "Експоцентр України" ціла серія виставок навесні і влітку 2007 р. привернула увагу десятків тисяч туристів з України і більш як ЗО країн світу.

Діловий туризм

Діловий туризм в Україні лише починає розвиватися. Все більше українських фірм займаються цією справою. Організація ділових поїздок, які відбуваються з обов'язковою розважальною програмою, є доволі складною справою.

Ділова людина, особливо іноземний бізнесмен, хотіла б поселитися в Україні не просто в першокласному готелі, а у спеціалізованому бізнес-готелі, обов'язковою складовою якого є диверсифікований бізнес-центр, що має надавати безліч ділових послуг з обов'язковою розважально-ознайомлювальною програмою.

Сучасний період розвитку України, все більша зацікавленість нашою державою з боку ділових людей з усього світу зумовлює те, що за визначальної ролі Києва в міжнародних і національних економічних зв'язках невпинно зростає роль інших міст, у першу чергу обласних центрів. При цьому головним гальмом розвитку ділового туризму є відсутність належного готельного господарства.

Будь-який сучасний готель має об'єднувати в єдиний комплекс бізнес-центр, центр дозвілля, підприємства сфери послуг і торгівлі. Все це має закладатися ще на стадії проектування будівництва чи перебудови готельної мережі. Для ділових людей велике значення мають телекомунікаційні послуги. Фактично нині жоден з готелів України не має повністю адекватного сучасним вимогам телекомунікаційного комплексу.

Нинішня тенденція в організації конференцій, симпозіумів, конгресів, семінарів тощо уже не орієнтується на глобальні відкриття чи навіть отримання нової інформації. Ділові люди, що працюють у різних сферах, зокрема і в науці, чекають від ділових поїздок не тільки укладення нових вигідних контрактів, а й підвищення творчої активності в результаті зміни обстановки і набуття нових незабутніх вражень про країну перебування, які можуть бути забезпечені лише національною специфікою. Чим більш вона диверсифі-кована, тим краще.

Діловий туризм в Україні має розвиватися на ґрунті особливої української національної специфіки, на усвідомленому рівні відтворення національного середовища, певному колориті й атмосфері. За таких умов нудна і виснажлива поїздка перетвориться на свято, здатне реально підвищити працездатність і творчу активність. Головне тут для країни, що приймає, є приязне ставлення ділових людей до України і бажання відвідати її ще раз. На жаль, нинішні умови ділового туризму в Україні такого бажання в багатьох випадках не викликають.

Великий дефіцит у нашій країні і відповідних кадрів організації ділового туризму. Необхідна підготовка висококваліфікованих працівників відділів конференц-сервісу готелів, які були б здатні на відповідному рівні обслуговувати не лише форуми, конференції, семінари, конгреси, презентації тощо, а й організовувати корпоративні заходи культурно-розважального напряму, тобто "дні компанії", свята, вечірки, поїздки містом тощо.

Крім забезпечення гостей ділових форумів сучасною оргтехнікою, виходом в Інтернет, оперативною поліграфією, мобільною фуршетною групою, слід організувати можливість здійснення фінансових розрахунків, бізнесу. З цією метою в номері такого клієнта має бути створений своєрідний міні-офіс.

В Україні діловий туризм перебуває в зародковому стані. Однак входження нашої держави до дедалі більшої кількості міжнародних організацій, проведення тут європейських і світових форумів, спортивних змагань і чемпіонатів швидко змінять ситуацію на краще.

Міський туризм

Міський туризм має великі перспективи для розвитку в Україні. Він ґрунтується на потужній природно-рекреаційній та історико-культурній базах. Туристична діяльність у містах країни набуває все більшого поширення. Зростає частка таких міських поселень, де туризм уже нині перетворився на основну статтю фінансування місцевого бюджету. Впродовж останніх років кількість таких міст невпинно зростає.

Особливо важливу роль у міському туризмі відіграє випереджальний розвиток розважаль- ного туризму. Найбільш диверсифікована індустрія розваг у столиці, а також у Львові та Одесі. Швидкими темпами вона розвивається в обласних центрах та містах з чисельністю населення понад 100 тис. осіб.

Відроджується театральне життя. В Києві нині понад 30 театрів. Національний академічний театр опери та балету України ім. Т.Г. Шевченка навіть дає спеціальні закриті вистави для дипломатів й іноземних туристів. Велика кількість театрів (від 7 до 12) знаходиться у таких містах, як Львів, Одеса, Дніпропетровськ. Від 4 до 6 їх у Харкові, Ужгороді, Сімферополі, Донецьку, Луганську, Івано-Франківську, Чернігові, Запоріжжі та Севастополі.

Зростає відвідування туристами музеїв міст України. Особливою популярністю користую- ться музеї архітектури та побуту просто неба, зокрема музейні комплекси Києва, Львова, Чернівців і Ужгорода. В останні роки збільшилася кількість туристів, перш за все іноземних, які відвідують картинні галереї Києва, Львова, Одеси, Харкова, Феодосії та інших міст України.

Міський туризм в Україні надзвичайно диверсифікується. Якщо в минулому основою для розвитку туризму в невеликих містах були різні лікувальні ресурси (Трускавець, Моршин, Саки, Ялта, Миргород, Хмільник та ін.), то нині такою основою може стати розширення природно-заповідного фонду (Шацьк, Турка, Путила), відновлення історичної пам'яті (Лубни, Ніжин, Конотоп, Батурин, Чигирин, Новгород-Сіверський, Біла Церква тощо).

Розширення археологічних розкопок за участю або з фінансуванням інших країн, які вбачають в Україні свою прабатьківщину (Індія, Скандинавські країни, Росія, Іран тощо), дає новий імпульс для розвитку міського туризму. У багатьох містах України або біля них виявлено залишки укріплених городищ, поселень, визначні "царські" кургани і т. ін. Археологічний туризм нині вже отримав розвиток у Керчі, Збаражі та інших містах, переважно півдня країни. Попереду освоєння знаменитого городища Гелон на межі Полтавської і Сумської області з 40-километровим подвійним валом, аналогів якого у світі немає. Базою для археологічного туризму в Гелоні можуть стати декілька малих міст Полтавщини і Сумщини.

Найбільший інтерес у туристів з усього світу викликають пам'ятки Київської Русі (IX-XII ст.) у Києві, Новгороді-Сіверському, Каневі, Овручі, Чернігові, Острі, а також фортеці Луцька, Хотина, Меджибожа, Судака, Білгорода-Дністровського, Мукачева та інших міст. їх органічно доповнюють палацеві ансамблі, пам'ятки культової архітектури, стародавні дерев'яні церкви, пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо. Невеличкі міста і містечка, особливо Західної України, зберегли давні українські промисли і традиції, які є базою розвитку туризму. Музей прикладного мистецтва Галичини вже освоєний як об'єкт туризму. У майбутньому створення єдиної мережі міського туризму України з комплексом взаємодоповнюючих і взаємозамінних елементів для туристів з різних регіонів світу і з різними рекреаційними потребами.