Архітектура та скульптура в Україні І половини ХІХ ст.

Як і в усій Європі, в Україні з кінця ХVІІІ ст. будуються поміщицькі маєтки з великими парками, пишними палацами й численними службовими приміщеннями. У цих палацово-паркових ансамблях поєдналися ознаки класицизму й романтизму. Саме для романтизму характерне використання таких декоративних паркових споруд, як гроти, арки, вежі. Для представників колишньої козацької старшини, яка здобула російські дворянські титули, видатні тогочасні архітектори зводили величні палаци, навколо яких розбивалися романтичні парки. Так, за проектом архітектора Чарлза Камерона для гетьмана Кирила Розумовського було збудовано палац у м. Батурін на Чернігівщині. Це єдиний гетьманський палац, що зберігся до сьогодення.

Один із кращих в Україні садибних комплексів збудовано у 20-30-х роках ХІХ ст. у родовому маєтку Галаганів у с. Сокиринці на Чернігівщині. Більшу частину його території займає парк, типовий для доби класицизму. Від європейських парків епохи бароко з їх регулярно низькими насадженнями та квітниками такі парки відрізняли штучно створені романтичні краєвиди. Палац у Сокиринцях, збудований за проектом архітектора Павла Дубровського, - типовий зразок класицизму в архітектурі. Його центральний корпус увінчано банею, фасади прикрашено багатоколонними портиками. Подібні палацово-паркові комплекси – парк «Олександрівка» у Білій Церкві, парк «Софіївка» в Умані тощо.

У багатьох містах збереглися архітектурні пам’ятки класицизму, створені відомими зодчими. Так, в Одесі за проектом Франца Боффо було збудовано Воронцовський палац, Стару біржу, Потьомкінські сходи та ін. Окрасою Києва стали споруди Вікентія Беретті – головний корпус університету, Інститут шляхетних дівчат.

Важливу роль у мистецтві класицизму відіграла монументальна скульптура. На вулицях і площах почали встановлювати пам’ятники, завдяки чому мистецтво скульптури набуло громадського значення. Одним із найвизначніших скульпторів епохи класицизму був Іван Мартос, найвідомішим твором якого є монумент Мініну та Пожарському на Красній площі в Москві. В У країні скульптор виконав надгробки гетьману Розумовському в Батуріні, генерал-фельдмаршалу П. Румянцеву-Задунайському в Успенському соборі в Києві, пам’ятник А.-Е. Рішельє в Одесі та ін. Твори митця вирізняються довершеністю пропорцій, простотою та врівноваженістю композицій, гармонійністю та благородством.

Яскравий приклад класицизму в скульптурі – пам’ятник князю Володимиру в Києві, встановлений у 1850-1853 роках на ознаменування хрещення Русі. Його автори – скульптори Василь Демут-Малиновський, Петро Клодт і архітектор Костянтин Тон. Пам’ятник чудово вписується в ландшафт пагорбів правого Дніпра, він є окрасою столиці України і в наші дні.

Значний вплив на творчість західноукраїнських творців справила віденська художня школа, в якій поєдналися ознаки двох стилів – бароко та класицизму. Великого поширення у Львові в той час набула меморіальна скульптура. Чимало її пам’яток зберігає Личаківське кладовище. Віртуозним майстром цього виду пластики був Гартман Вітвер, який у своїх меморіальних скульптурах втілював образ зажуреної жінки в античному хітоні (алегорія скорботи). До кращих творів Вітвера належать чотири фонтани на площі Ринок у Львові з постатями Нептуна, Діани, Амфітрити й Адоніса. Визначними майстрами пластичного мистецтва були також брати Антон та Йоан Шімзери. Вони прикрасили багато будівель Львова вишуканими скульптурними оздобленнями і, як Вітвер, створили галерею цікавих меморіальних пам’яток.