Рівні внутрішньої картини хвороби

У більшості сучасних психологічних досліджень внутрішньої картини хвороби, при різних нозологічних формах, у її структурі виділяється кілька взаємозалежних сторін (рівнів):

1. Болюча (сенсорна) сторона хвороби (рівень відчуттів, почуттєвий рівень) - локалізація болів і інших неприємних відчуттів, їхня інтенсивність і т.д.

2. Емоційна сторона хвороби зв’язана з різними видами емоційного реагування на окремі сторони, симптоми, захворювання в цілому і його наслідку.

3. Інтелектуальна сторона хвороби (раціонально-інформаційний рівень) зв’язана з представленнями і знаннями хворого про його захворювання, міркуваннями про його причини і наслідки.

4. Вольова сторона хвороби (мотиваційний рівень) зв’язана з визначеним відношенням хворого до свого захворювання, необхідністю зміни поводження і звичного способу життя, актуалізацією діяльності по поверненню і збереженню здоров’я.

На підставі цих сторін у хворого створюється модель захворювання, тобто уявлення про її етіопатогенез, клініку, лікування і прогноз, що визначає «масштаб переживань» її поводження в цілому .

Відстань між справжнім положенням справ, здоров’ям і «моделлю хвороби» може, як перебільшуватися, так і применшуватися, аж до повного заперечення як такої.

гіпернозогнозія нормонозогнозія гіпонозогнозія

паніка…………………………………..адекватна реакція заперечення хвороби

Рис. 1 Масштаб переживання хвороби

При адекватному типі реагування (нормонозогнозія) хворі правильно оцінюють свій стан і перспективи, їхня оцінка збігається з оцінкою лікаря.

При гипернозогнозії хворі схильні переоцінювати значимість окремих симптомів і хвороби в цілому, а при гіпонозогнозії - схильні їх недооцінювати .